Вулична їжа | Історія та цікаві факти

Вулична їжа | Історія та цікаві факти

Вулична їжа з’явилась вже дуже давно. Люди продавали готові страви ще тоді, коли тільки утворювались ранні цивілізації. Старовинні греки мали вуличних продавців, які продавали дрібну смажену рибу. А стародавні римляни (або, принаймні, їхні нижчі класи), навіть, залежали від їжі на вулиці, оскільки часто не мали печей в своїх будинках, щоб готувати їжу. В Китаї (також древньому) вулична їжа була призначена для бідних, але багаті громадяни іноді відправляли своїх слуг, щоб ті купували їм вуличні смаколики (насправді, ця їжа була їм до смаку).

Вуличні продавці Єгипту 14-го століття продавали шашлики з ягняти, рис та оладки. Навіть ацтеки мали продавців на своїх торгових майданчиках, які продавали атоллі (кукурудзяна каша) і тамале (коржик з кукурудзяної муки, загорнутий кукурудзяними листям і приготований на пару) з різними видами вже готового м’яса.

У Північній Америці під час американського колоніального періоду як вуличну їжу продавали: устриці, смажені кукурудзяні вуха, фрукти та солодощі.

Європа того часу також знала про вуличну їжу. Жарені смужки картоплі продавалися на вулицях Парижа в 19-му столітті. До речі, це вони стали прабатьками відомої картоплі фрі.

Трансильванські продавці того ж часу продавали печиво, вершки, змішані з кукурудзою, і бекон. Лондонці продавали на вулиці горох, суп з горіха, горохові стручки в маслі, віскі та креветки.

Сьогодні вулична їжа стала більш типовою. Хоча зараз й можна знайти в одному місці страви, які характерні суто для однієї країни. Але з іншої сторони, ви також знайдете їжу, яка прийшла з зовсім іншої сторони світу(хот-доги, гамбургери та інше).

Цікаві факти про вуличну їжу:

В Індонезії вулична їжа продається з візків та велосипедів.

Кілька досліджень показали, що забруднення продуктів, які продають вуличні продавці, знаходиться на тому ж рівні, що й забруднення в ресторанах.

Піци “Take-away”, яку продають вуличні продавці в Італії, відрізняються від піци з піцерії. Зазвичай вулична піца має товсту основу. А також випікається і продається квадратними або прямокутними порціями.

На вулицях Польщі, крім звичайної вуличної їжі, продають запіканки. Це багет в який додають гриби, сир, м’ясо та запікають на грилі. А потім поливають кетчупом, який доповнює хрустку основу.

У Мумбаї, в Індії більше ніж половина мільйона людей – продавці вуличної їжі.

Тако – страва мексиканської кухні. Являє собою сендвіч із тортильї, згорнутої у невеличкий конвертик. І за статистикою користувачі інтернету серед вуличної їжі шукають саме тако.

Вуличні торговці Бангкока годують 40% населення міста.

Найпоширенішою їжею у Сполучених Штатах є хот-доги.

Вуличні продавці в Бразилії продають сирні кульки, які називаються chipa. Вони невеликі, запечені й зроблені повністю з сиру.

Сучасна кухня. 5 ідей для її оформлення

Сучасна кухня. 5 ідей для її оформлення

Не без причини стверджую, що кухня – це серце кожного дому. Саме тут ми готуємо смачні страви, заварюємо каву і проводимо багато часу під час сімейних бесід. У той же час, при її облаштуванні, варто пам’ятати про те, щоб вона була функціональна і затишна. Ось декілька ідей, які дозволяють легко оновити або повністю змінити інтер’єр кухні так, щоб вона служила всій родині.

Мінімалізм в білому

Небанальним трендом, який здобуває прихильність багатьох людей, є кухня, організована на базі білих стін і меблів в поєднанні з дерев’яними додатками. Мінімалізм, який несе у собі білий колір, робить приміщення світлим, кухня виглядає акуратною і чистою. Натомість дерев’яна поверхня, стіл та інші аксесуари роблять її теплою та надають характеру. Такий дует – це наймодніше сполучення сезону!

Кухня без ручок

Здавалося б, кухонні меблі без ручок служать лише як естетична перевага, проте не дуже практична. Це хибне твердження. Оскільки, відкриття шафок за допомогою дотику – це дуже зручне нововведення, яке особливо стає корисне тоді, коли у нас зайняті руки. Удару коліном або стегном достатньо для того, щоб з легкістю відкрити шафу. Така функція не тільки удосконалює кухонну діяльність, але і надає приміщенню сучасний і стильний вигляд.

Освітлення

Освітлення над поверхнею та уздовж стола є обов’язковим, особливо для нічних ласунів. Крім практичних застосувань, цей тип освітлення збагачує приміщення та додає йому надзвичайного шарму. Варто заздалегідь подумати про освітлення на кухні та налаштувати його за власними уподобаннями, щоб готування та випікання відбувалося в зручних умовах і було виключно задоволенням.

Порядок

Наступними надзвичайно практичними елементами, якими повинна бути забезпечена кожна кухня, – це харчові контейнери на продовольчі товари та спеції. Найкраще, щоб вони були різного розміру та одного стилю в естетичному плані і відповідали стилю кухні. Якщо контейнери не мають власних розміток щодо їх призначення, варто придбати чорні наклейки, на яких можна писати крейдою або ручкою. Це дає змогу описати вміст контейнеру. Пам’ятайте, що порядок продовольчих товарів на кухні є основою для підтримки чистоти і доброї організації на кухні.

Кава

Хто б зневажив ранкову чашку свіжої кави? Гарна якісна кавоварка – це інвестиції на роки. Перше, що потрібно зробити, це вибрати тип, який найбільше відповідає нашим потребам. Найбільш популярним, хоча і найдорожчим типом цих пристроїв, є найсучасніша помпова кавоварка з вбудованим млином, для помолу зерна кави. Легко і швидко готувати багато видів кави, таких як еспресо, капучіно або латте маккіато. Недоліком цього пристрою є лише висока ціна і потреба у технічному обслуговуванні. Однак смак і аромат свіжої кави компенсує будь-які незручності!

Кухня – це місце, присвячене не тільки для приготування їжі, але і проведення часу з близькими. Сучасність об’єднує введення технологій, а також ряд покращень, що полегшують наші повсякденні обов’язки, функціональність, естетику та порядок, які роблять кухню місцем в яке хочеться повернутися. Про це слід пам’ятати під час наступного ремонту або облаштування квартири.

 

Молекулярна кухня – їжа майбутнього

Молекулярна кухня – їжа майбутнього

Яйце зі смаком банану, морозиво з петрушки чи мус з ковбаси – чи так буде виглядати наша їжа в майбутньому? Молекулярна кухня вже сьогодні дозволяє створювати страви, які значно виходять за межі наших кулінарних звичок і фантазії. Поєднання знань з хімії та фізики з кулінарним талантом може принести неймовірні результати.

Науковці вже давно зачаровані процесами, які відбуваються в їжі під час її обробки. Погляд на продукти через призму молекул, які їх творять, а також фізичні та хімічні властивості, які можна довільно змінювати різними процесами, підняло традиційну кулінарію на абсолютно новий рівень.

Історія та розвиток молекулярної кухні

Молекулярна кухня вимагає більш розвинених вмінь,  ніж відчуття смаку або здатність обробляти та об’єднувати окремі інгредієнти. Вона заснована на наукових знаннях, а її ціль – отримати чисті смаки та створити з них результати, що вражають. Хоча термін “молекулярна кухня” виник в 1988 році у результаті співпраці угорського фізика Nicholasa Kurti та французького хіміка Hervé This, за піонера вважається французький винахідник Sir Benjamina Thompsona (1753 – 1814). Саме визначення “молекулярна” походить від слова “молекула” і означає поділ на частинки.

Багатьом людям молекулярна кухня асоціюється з чимось нездоровим і “хімічним”. Згідно з теорією Herve This, кожен харчовий продукт є сумішшю основних хімічних елементів, ще до того як ми піддаємо його будь-якій обробці. Тому створення повноцінної їжі з порошків, масел або рідин є максимально реальним. Вчений ці засади назвав “нота за нотою”. Її основа – це використання простих блоків – як у випадку живописця, який створюючи чудову картину, використовує основні кольори, або композитор, який для створення складного твору, використовує лише ноти. Так само і ми, застосовуючи принцип “нота за нотою”, можемо створити абсолютно нові страви.

В 1994 році на шпальтах “Scientific American” Hervé This написав:

“Я мрію про часи, коли кулінарні рецепти будуть давати поради такі як: додати до страви одну краплю 0,1% розчину бензилу меркаптану”.

Використання основних інгредієнтів органічної речовини для створення їжі, для нього, є тим самим, що для нас комбінація рослинних та тваринних тканин, іншими словами, овочів, фруктів та м’яса.

Молекулярна кухня призначена для приготування страв тільки з якісних інгредієнтів, без хімічних добавок, консервантів або барвників. Смак та аромат можна отримати спеціальним способом – наприклад, рідким азотом (головний інгредієнт повітря), солями кальцію або дією лазерів та ультразвуку.

Традиційна обробка продуктів, яку ми використовуємо під час приготування страв, а саме готування, випікання і смаження, також є хімічним та фізичним процесом! Різниця між тим, що ми знаємо, і молекулярною кухнею полягає в тому, що люди, які використовують останній метод, свідомо використовують знання та науку. Наприклад, за допомогою використання рідкого азоту, який приймає температуру 196 °C, можна заморозити продукт за дуже короткий час, не втрачаючи при цьому його природний аромат та харчову цінність.

Цікавим процесом, який використовується в молекулярній кухні, є смаження у … воді. Цей процес можливий завдяки додаванню спеціального рослинного цукру, який дозволяє воді досягти температури 120 ° С.

Одним з найпопулярніших пунктів в меню на основі молекулярної кухні є ікра, яку можна створити практично зі всього (наприклад, з кока-коли, кавуна). Її можна одержати процесом сферифікації, який полягає у додаванні декількох грамів альгінату натрію до ароматизованої есенції рідини (тобто концентрованого соку вибраного продукту). Після чого потрібно влити розчинену суміш крапля за краплею у воду з хлоридом кальцію. І в який раз, ми маємо справу лише з природою – альгінат натрій являє собою цілком природну речовину, отриману з бурих водоростей.

Що нам потрібно аби розпочати кулінарні експерименти?

По-перше, знання, і досить високі. “Щоб почати займатися молекулярною кухнею, потрібно мати теоретичні знання, поєднані з певним досвідом. Варто також пройти спеціальні курси з хімії та харчової фізики, якщо ми хочемо, щоб ефект нашої роботи був найвищої якості” – коментує Kristoffer Basznianin, шеф-кухар ресторану “Філармонія” в Гданську.

По-друге – обладнання, і це не просто будь-яке. Наприклад: термометр місткістю 5 літрів коштує майже 1700 USD.

Однак давайте не забувати, що за межами пристрасті, з наукової сторони створення страв молекулярної кухні, її сенс полягає цілком в чомусь іншому.

“Молекулярна кухня не повинна бути пригодою або сюрпризом, вона повинна бути способом для створення страв, які мають сенс, баланс, смак і аромат” – підсумовує Kristoffer Basznianin.

 

Історія створення МакДональдз. Шлях від маленького кафе…

Історія створення МакДональдз. Шлях від маленького кафе…

Шлях від маленького придорожнього кафе до всесвітньо відомої франшизи МакДональдз. Крім цього, як повний невдаха, який у свої 52 роки продаючи міксери, перевернув індустрію швидкого харчування.

Брати МакДональд

Це брати Дік і Мак Макдональд, засновники мережі ресторанів McDonalds.

Наприкінці сорокового року, двоє братів Мак і Дік Макдональд відкрили маленький каліфорнійський ресторанчик. Все у них йшло добре і дохід у двісті тисяч доларів в рік їх повністю задовольняв. Ресторан називався «Знамените барбекю  Макдональд» і містив в меню близько 40 різних блюд, приготованих на барбекю і користувався особливою популярністю у людей, які проїжджають повз. Однак, в один момент конкуренти порушили спокій і гармонію. Прибуток братів став стрімко падати. У братів Макдональд не було якихось особливих заслуг, і все-таки саме вони створили формат ресторану швидкого обслуговування.

Для виживання в жорсткому конкурентному середовищі, їм необхідно було придумати щось нове, щоб вийти з цієї битви переможцями. Вони подивилися звіти, і прийшли до висновку, що найбільш продаваним продуктом в ресторані був гамбургер. А все інше продавалося не так добре. Прийшла пора змін.

Меню скоротили до 10 найменувань. Це звичайно улюблений багатьма гамбургер, чизбургер, три види безалкогольних напоїв, молоко, кава, пиріжки, чіпси та картопля фрі. Вони просто взяли і зробили з кухні справжній конвеєр.

Вони навчили правильно пересуватися кухарів на кухні і продумали все так, щоб в результаті скоротити час, який витрачає кухар, пересуваючись від одного обладнання до іншого. Швидкість приготування страв зросла в рази. І вже через тиждень після відкриття вони бачили величезні черги біля свого ресторану. Людям сподобався новий формат.

Розмови про братів, які створили новий формат ресторану, який полюбився багатьом, йшли по всій Каліфорнії. Брати були щасливі. Їм було достатньо грошей і про розширення вони навіть не думали. Їх все влаштовувало.

Дохід ресторанів в 100,000 $ в рік і добре відлагоджена робота, дозволяла братам жити в своє задоволення. Власне, чим вони і займалися. Але одного разу в їх житті з’явився чоловік, який зробив з пари ресторанчиків, найбільшу мережу ресторанів світового масштабу. Його звали Рей Крок. І він по праву заслужив звання король франчайзингу.

Хто такий Рей Крок?

Взагалі історія цієї людини дуже цікава. В історії громадського харчування навряд знайдеться хтось більш відомий ніж Рей Крок. Це та людина, яка змогла зробити по-справжньому крутий бізнес у 52 роки.

Тепер уявіть, вам 52 роки. І ви сімнадцять років мотаєтесь по штатах і продаєте по 1-2 молочних міксери в кафе та бари. Економіка країни – процвітає, після закінчення другої світової війни. Навколо робляться величезні гроші, і створюються імперії. Поки ти продаєш молочні міксери.

Не зовсім вдала кар’єра в такому-то віці. Правда?

Старина Крок, не нажив собі величезного багатства, хоча якісь гроші на своєму бізнесі, він робив. Все життя у нього з’являлися різного роду бізнес-ідеї, але успіху вони не принесли.

За все свою життя, Крок побував джазовим піаністом, торговцем нерухомістю і менеджером на радіостанції і навіть шофером на службі у “Червоного хреста”. Врешті-решт доля підвела його до продажу міксерів, що зіграла в його житті дуже важливу роль. В один прекрасний день, Рей Крок як зазвичай приймав замовлення на один або в кращому випадку 2 міксери, але раптом, він отримав замовлення від одного ресторанчика, на 8 міксерів! Рей Крок за 17 років роботи ще не зустрічав щоб один маленький ресторанчик замовляв відразу вісім міксерів. Це справило на нього враження, і він тут-таки особисто зібрався їхати до цього диво ресторану. Щоб подивитися на тих хлопців, які насмілюються змішувати по сорок коктейлів одночасно. Це були брати МакДональдз, і те видовище яке побачив Крок, приїхавши до ресторану, змінило все його життя.
Як тільки він під’їхав за потрібною адресою, він побачив красиву будівлю зі скляними стінами, за якими спокійно обідав народ. Кругом було чисто, а персонал ресторану був одягнений в акуратну білу уніформу. Його вразило, з якою швидкістю люди заходили та виходили з ресторану.

Ніякого брудного скляного посуду, все пластмасове. Величезний товарообіг і дуже низькі ціни, забезпечували ресторану високий дохід.

Брати МакДональдз ефективно організували роботу, але саме Крок зумів на основі цього малого бізнесу побудувати по справжньому великий бізнес. Вкладати свою душу брати Ричард і Моріс в розширення бізнесу абсолютно не прагнули.


Крок у свої 52 приймає дуже важливе рішення – увійти в бізнес братів.

Крок відразу пропонує революційну ідею – розширити бізнес через продаж франшиз і у кінцевому результаті створити величезну мережу ресторанів по всьому світу. Брати не хотіли цим займатися самостійно, тому всю роботу по розширенню надали Кроку. Він був шалено щасливий, адже тепер він займається по-справжньому великою справою.

У 1955 році Рей запускає свій перший ресторан mcdonald’s в містечку Дес-Плейнз штат Іллінойс, організовує франчайзингову компанію «МакДональдз Систем, Інк», яка в майбутньому продаватиме франшизи ресторанам: 950 доларів за франшизу на 20 років.

У 1960 році компанія стала продавати франшизу на кожен ресторан, а не на штат, як було раніше. Тобто, щоб відкрити другий ресторан МакДональдз, необхідно було довести компанії, що перший ресторан працює якісно. До того ж ресторани виплачували 1,9% відсотків свого доходу за місяць – компанії. З яких 1.4 отримував безпосередньо Крок, а 0, 5 отримували брати за ідею.

Бізнес-ідея МакДональдз

Спочатку бізнес приносив дуже мало, через те, що за рік вдалося продати лише 18 франшиз. Але після деякого часу продаж франшиз ресторану МакДональдз почав набирати немислимих обертів.

І тут відбувається один з ключових моментів в історії компанії МакДональдз. Рей Крок пропонує братам продати йому компанію за 2.7 мільйонів доларів. Брати вже досить заробили на ресторанах, і не хотіли витрачати свій час і сили на подальший розвиток мережі ресторанів. Тому вони погодилися на пропозицію Крока. Але тут у Крока виникла невелика проблема, 2.7 мільйонів доларів у нього не було. Через те, що кредитори вважали фастфуд дуже ризикованим бізнесом, в кожному банку він отримував відмову. Сильні люди не здаються. Тому довелося проявити свою підприємницьку жилку і викручуватися. Він придумав геніальний вихід з цієї ситуації.

Рей Крок і його друг фінансист – Гаррі Зонненборн відкривають компанію Франшиза Істейт. Яка займається придбанням землі з ресторанами, для зведення на тому місці МакДональдза. Вся фішка була в тому, що компанія МакДональдз, як би орендувала землю для своїх ресторанів на 20 років за ціною 700 доларів на місяць.

Ресторан, який купив франшизу, спочатку платив 1000 доларів в місяць, пізніше відсоток від доходу. До того ж було необхідно покласти на депозит 10000 доларів, 50% поверталися через десять років, а ще через десять решту 50 %. Завдяки ось таким хитрим речам, виходило що самі власники ресторанів оплачували оренду землі. Через те, що компанія МакДональдз корпорейшен здає в оренду будівлі, то в звітах їх можна сміливо записати в активи компанії. Ціни на нерухомість постійно зростають. У результаті кредит був успішно отримано, а брати отримали свої 2.7 мільйона доларів. Рей Рок взявся втілювати свої мрії. Поки Зонненборн займався вирішенням фінансових питань Крок розширював мережу і дбав про свої ресторани. Те, як старанно він виконував свою роботу надихало його співробітників.

МакДональдз вражав людей. Він поступово увійшов в образ життя середньостатистичного американця. Демократичні ціни, доступні для більшості населення, і дуже смачна продукція – робили свою справу.

Перший підводний ресторан в Європі

Перший підводний ресторан в Європі

В Європі створюють перший ресторан під водою. Чи наважилися б ви пообідати в ньому?

Ви коли-небудь мріяли про те, щоб проїхатися автомобілем через скляний тунель з видом на підводний світ? А якщо зайти ще дальше! Зверніть увагу – зовсім скоро у вас буде можливість пообідати з видом на морську екосистему. У Норвегії проводяться роботи зі створенням першого ресторану Європи під водою. Це буде бетонна конструкція з 10-метровим панорамним вікном. Будівля з часом повинна обрости рослинністю і стати частиною підводної природи. Проект буде реалізований на найпівденнішій точці узбережжя Норвегії. Робота над ним розпочалася на початку лютого, кінець запланований на початок 2019 року.

Підводний ресторан буде називатися “Under” і буде розміщений на 5 метрів нижче поверхні моря. Конструкція повинна бути стійкою до шторму та поганих погодних умов. Приміщення буде розміщене на трьох рівнях. Вже відомо, що вмістимість ресторану близько 100 осіб. В середині буде бар для пиття шампанського, кімната з двома довгими столиками та декількома невеликими, встановленими навпроти 4-метрового акрилового вікна.

Все повинно бути схожим на перископ, щоб не викликати клаустрофобних асоціацій. Гарне освітлення ресторану та зручний дерев’яний інтер’єр допоможуть у цьому. За створення підводного ресторану відповідає дизайн-студія Snøhetta. Результати їхньої попередньої роботи можна побачити в надзвичайних інтер’єрах Норвезької Національної опери та балету в Осло або бібліотеки Александріа в Єгипті.

Джинсова куртка Levi’s – здатна замовити піцу

Джинсова куртка Levi’s – здатна замовити піцу

За що ми любимо джинсові куртки? Захищають від осінніх холодів, а до того чудово виглядають. Та це не все, насправді причин є більше… Ідеальна куртка? Добре пошита, зручна та ідеально пасує до тіла, при цьому не сковує рухи. Важливим є наявність зручних кишень, до яких зміститься телефон або ключі. Окрім функціональності важливим також є відповідний стиль та чудовий вигляд. Однак, компанія Levi’s переконує, що і цього недостатньо. Їхня остання пропозиція – це справжнє свято для любителів джинсів та… нових технологій.

Компанія Levi’s створила куртку, яка виділяється з поміж конкурентів – остання модель бренду здатна під’єднатися до смартфона! Levi’s® Commuter ™ Trucker, так називається проект, якщо ідеться про smart clothing, то це перша пропозиція від мережі. Крім того, це не єдина концепція – про це Levi’s згадувала минулого року. На даний момент створено широкоформатний продукт, який полягає в тому, що з’єднання відбувається завдяки Bluetooth через спеціальну аплікацію, яка дозволяє “керувати” курткою за допомогою чотирьох жестів, здійснюваних на лівому рукаві. Одяг створювався, головним чином, для велосипедистів, що полегшило б використання телефону під час руху на велосипеді, не виймаючи його з кишені.

Ідея полягає в тому, щоб жести дозволяли запускати чотири різні функції у вашому телефоні, не витягаючи його з кишені. Завдяки технології куртка може, наприклад, відхилити дзвінки або змінити поточну пісню, що відтворюється. Презентація Levi’s показує, що дворазове поплескування по рукаву за замовчуванням робить виклик на призначений номер – другої половинки або… піцерії.

Звичайно, через аплікацію кожен може припасувати жести на дію, яку вони хочуть реалізувати, щоб куртка була якнайбільше персоналізована. За сукупність відповідає вбудований в манжет спеціальний кліпс, який можна відчепити для того, щоб випрати куртку. Ціна на незвичайну куртку складає близько 350 доларів в інтернет-магазині або в окремих стаціонарних салонах по всьому світу. Він сумісний як з iOS, так і з Android.

 

Вчені створили новий вид шоколаду – рубіновий шоколад „Ruby”

Вчені створили новий вид шоколаду – рубіновий шоколад „Ruby”

Гарні новини для любителів шоколаду! Вчені створили новий вид. В чому полягає новинка? Колір і, звичайно, смак! Шоколад, названий „Ruby”… рубіновий і має дивовижний смак.

Як смакує рубіновий шоколад „Ruby”?

На сьогодні відомі три види шоколаду: білий, темно-коричневий та молочний. Відрізняються вони за складом, наприклад, вмістом какао-порошку (в білому шоколаді його взагалі немає) та температурою приготування. Власне до цих трьох видів долучився ще один: “Ruby”, який має унікальний рожевий колір (від чого і походить назва), а також смак.

Як смакує рубіновий шоколад? Звичайно, солодкий, трохи солоний і містить фруктовий аромат. Він розроблений вченими зі Швейцарії, і їхня робота над цим чудовим відкриттям тривала тринадцять років. Почалося все з відкриття рожевих какао-бобів. Важливо зазначити, що в його склад не входять жодні барвники чи підсилювачі смаку. Тому це перший шоколад за 80 років, колір якого отримали природнім шляхом. Раніше такий прорив був здійснений компанією Nestle (більш ніж 80 років тому), яка винайшла білий шоколад.

Рубіновий шоколад – це найновіший різновид смачного десерту. Нові види не з’являлися з 1930 року, тим більше ця кольорова версія шоколаду викликає великі емоції. Винахідниками незвичного шоколадного десерту є швейцарська компанія Barry Callebaut AG – одна із лідерів світового ринку шоколаду. Перше, що притягує увагу в шоколаді “Ruby”, – це, звичайно ж, колір millennial pink, який на сьогодні є надзвичайно модний. Проте зовнішній вигляд це не все – смак нового шоколаду відрізняється від смаку шоколаду, який ми знали до цього.

Незважаючи на велику кількість какао-бобів, шоколад “Ruby” не є гіркий, а невелика кількість молока відрізняє його від молочного виду. Винятково гладка текстура та легкий смак лісових фруктів, безсумнівно, захоплюють гурманів. Ці незвичайні властивості були отримані без додаткових барвників або підсилювачів. Все завдяки екстраординарним какао-бобам, імпортованим з Кот-д’Івуара, Еквадору та Бразилії. Проте шоколад “Ruby” – це не випадковість – робота над шоколадом тривала понад 10 років, а тести проводилися, між іншим в Японії, Сполучених Штатах та Великобританії.

Поки що на появу шоколаду на полицях магазинів доведеться трохи почекати – очікується, що у Великобританії він повинен з’явитись через півроку. Якщо зовнішній вигляд „Ruby” відповідає його смаку, то на нас чекає справжня солодка насолода як для очей, так і для наших смакових рецепторів.

Підбірка найкращої вуличної їжі. Італія

Підбірка найкращої вуличної їжі. Італія

Італія відома не тільки казковою піцою, традиційною пастою, але й своїми чудовими вуличними стравами.

Як нам відомо, традиційна італійська кухня має свої корені саме з вулиці. Від Емілії-Романьї й до Сицилії. Ми зробили підбірку з найкращою вуличною їжею, яку тільки можна знайти в Італії.

Лампредото

Типове блюдо для Флоренції, Тоскана. Історія цієї страви починається з тих часів, коли лівер і м’ясо телятини були єдиною їжею, яку могли собі дозволити бідняки. Зараз практично на кожній площі у Флоренції є місце, де ви можете спробувати чудовий паніні та лампредото, приготований з ліверу, звареного в бульйоні й поданого з томатним соусом і травами.

Поркетта

Гостра, жирна смажена свинина, типова для Римської області. Поркетта зазвичай дуже солиться і приправляється часником, розмарином та травами. Ця страва була визнана фахівцями та великими шанувальниками італійської кухні як “традиційний сільськогосподарський харчовий продукт”, що зображує культурні традиції регіону і його історію.

Тортелі алла Ластра

Типовий для гірської області Емілії-Романьї й Тоскани, алла Ластра – спеціальний вид тортелі, який наповнюється картоплею. “Ластра” – поверхня, на якій готується тортелі. Ця страва раніше також була їжею для бідних, але зараз вона стала справжнім гастрономічним шиком і національною стравою.

Панеліні

Типова вулична їжа в Палермо, Сицилії. Панеліні готується з нутового борошна. Це хрусткі обсмажені делікатеси, які подаються разом з рибою, баклажанами та іншими овочами.

Арростічіні Абруццезі

Це смажене на рожні м’ясо, як правило, баранина, або яловичина. Використовується м’ясо тільки кастрованих тварин. У деяких областях його також називають рустелле, арустелле, або ростелле. Коріння страви належать області в провінції Пескара, біля підніжжя Вольтіньо (Чівітелла Казанова, карпінето делла Нора). Але зараз арростічіні можна зустріти й на вулицях Рима та його околицях.

Фокачча аль Тісто

Фокачча аль Тісто використовувалося в минулому, щоб замінити більш дорогий хліб, і його також називають “креш”. Типовий для Умбрії, його назва походить від каменю, на якому ця страва готувалася в минулому. Фокачча аль тісто готується з борошна, води, оливкової олії, солі та дріжджів.

П’ядіна

Це також альтернатива хлібу. П’ядіна є типовим продуктом для району Емілії-Романьї. Як і “креш”, ця страва може бути наповнена багатьма компонентами. П’ядіну готують з борошна, сала, води та бікарбонату.

Пончики Зепполе

Зепполе походять з Неаполя, це типовий десерт Півдня Італії. Також їх називають Зепполе ді Сан Джузеппе. Через те, що вони часто робляться в день Святих (19-го березня). Основними інгредієнтами є борошно, цукор, масло, яйця та оливкова олія. Їх можна пекти, або смажити. Зепполе типові також для Саленто.

Фокачча

Фокачча на місцевому діалекті називається, як “fugassa co formaggio” – типовий традиційний рецепт з Лігурії. В основі страви лежить чудовий сир фокачча, який став відомим в 50-ті роки й з того часу постійно має попит у туристів.

По цьому списку можна одразу зрозуміти, що Італія хоч і славиться піцою, але має ще багато чого, чим може здивувати та полюбитися.

Нові технології, якими незабаром буде користуватися кожен

Нові технології, якими незабаром буде користуватися кожен

Технології постійно змінюються – і в цьому вони прекрасні. Кожен рік з’являються нові технології, які через деякий час вливаються в основний потік.

Дисплеї без екранів

Це дисплеї, але як би без дисплеїв. Ця технологія пройшла довгий шлях за останні два роки і, як очікується, зробить ще більш довгий шлях в найближчі роки. Такі речі, як голограма, перестануть бути частиною фантастики. Можливо, з’являться навіть контактні лінзи, що проектують зображення прямо на сітківку ока. Це буде не просто прорив у розважальній сфері, а справжній порятунок для людей, які позбавлені зору, – вони зможуть насолоджуватися візуальними ефектами без лазерної хірургії очей.

Розумні будинки

Цей пункт знаходиться на порозі того, щоб стати повсякденністю. У нас вже є розумні холодильники, які підкажуть вам про те, що закінчується певна їжа, або духовки, якими можна керувати за допомогою смартфона. У найближчому майбутньому ці речі об’єднаються в цілі будинки, які ви зможете контролювати за допомогою смартфона, планшета або комп’ютера. Змінити температуру, перемкнути канал, отримати повідомлення про те, що пральна машинка закінчила роботу – заради цього не доведеться навіть вставати з дивана. Так, лінь – хороший двигун прогресу. Ви зможете заздалегідь включити духовку і розігріти собі їжу, поки їдете додому з роботи. З будинком можна буде буквально «поговорити».

Нейрокомп’ютерні інтерфейси

Певною мірою ці інтерфейси вже існують. Паралізовані люди використовують їх багато років, щоб управляти комп’ютером. Технологія поки не досконала, але старанно намагається бути такою. Можливо, в майбутньому нам уже не знадобиться миша або клавіатура. Досить буде подумати про певні речі – і вони з’являться на екрані. Це може бути дуже зручно для людей, які є інвалідами, хочуть бути продуктивними або просто для геймерів.

Роботи будуть скрізь

За останні десять років у сфері робототехніки були досягнуті величезні успіхи, і ще більших можна очікувати в найближче десятиліття. Поки що немає мови про повністю інтелектуальних роботів, але про стабільних і надійних роботів, які можуть працювати повсюдно – цілком. Вони починають свій шлях зі складальних конвеєрів і поступово вчаться робити все більше і більше речей, які не хочуть робити люди. Роботи будуть кращими хірургами і саперами, бухгалтерами та космонавтами. Вони будуть робити вам каву, прибирати ваш будинок і привозити свіжу воду вам у номер.

Біопаливо і відновлювальна енергія

Люди, що живуть зараз, знають одну річ напевно. Ми будемо останнім поколінням, яке думало, що паливо з природних копалин – це єдине джерело енергії, доступне на цій планеті. У найближчі десятиліття очікуються величезні успіхи в сферах сонячної та вітряної енергетики. Люди вивчають потенційні джерела палива навіть на основі пшениці й водоростей. Наша залежність від нафти та вугілля залишається сильною, але поступово слабшає. У найближчі десять років можна очікувати величезний стрибок технологій у сфері електромобілів, сонячних панелей на будинках. Керівники нафтових компаній будуть незадоволені.

Мобільна передача даних 5G

Так, на сьогодні у світі активно розвиває мережу 4G здебільшого США – інший світ застряг в 3G. В даний час 5G знаходиться в стадії розвитку, але дуже скоро перейде в активну фазу використання (технології не стоять на місці, пам’ятаєте?). Знадобилося лише 10 років, щоб перейти від 3G до 4G. Не думайте, що більше часу знадобиться на перехід від 4G до 5G.

Графен

У 2004 році була зроблена перша платівка з графена. З того часу вчені намагаються з’ясувати якомога більше про те, як масово виробляти матеріали з графена. Навіщо? Тому що це диво-матеріал. Він дасть нам швидкий інтернет. Він в 100 разів міцніше сталі, тому з нього можна буде будувати що завгодно. Його можна використовувати як фільтр для води та очищення океану від шкідливих відходів. Його можна використовувати в смартфонах, щоб зробити їх буквально “невбиваємі”. Батареї будуть краще. Чесно кажучи, всі корисні застосування графена ще до кінця невідомі. Але він точно зробить другу промислову революцію.

Не так давно велика частина списку залишалася в області наукової фантастики. Стає трохи страшно від того, як далеко ми просунулися, проте через десять років все це стане реальністю, як все, що ви бачите навколо…

Топ 5 книг про їжу, які слід прочитати

Топ 5 книг про їжу, які слід прочитати

Неодноразово переконуюся, що книжки присвячені кухні, є одними з найбільш дивовижних, які можна знайти в книжкових магазинах. Пов’язано це із зовнішнім оформленням та красивими ілюстраціями. Вони заворожують не лише чемпіонів та майстринь кухні, але й любителів красивих об’єктів. Спеціально для вас, ми вибрали 5 найпривабливіших книг, в яких розкриваються всі секрети кухні. Ласкаво просимо в нашу галерею наповнену смаком ароматів!

“Часник і сапфіри” Рут Рейчл

Авторка книги описує свій досвід як ресторанного критика в New York Times. Представляє в ній сенсаційне дослідження про “кулінарні палаци” Нью-Йорку. Рут приміряє на собі різні ролі: сьогодні вона багата провінціалка, завтра – ґречна вчителька, післязавтра – вульгарна старлетка… Яка саме з цих ролей допоможе їй отримати першокласне обслуговування в елітному ресторані? Водночас Рут викриває їх комедію та абсурд, поділяє з читачем незвичні роздуми про ролі, які ми граємо, і нашу особистість (а також наші улюблені рецепти та їх оцінки).

“П’ять четвертинок апельсину” Джоанн Харріс

Це пронизлива історія про трагедію, яка сталася під час окупації в невеликому селі на Луарі; історія про таємниці незвичайних відносин, що зв’язують матір і дочку; історія про дівчину, яку залишила матір. У спадок від матері Фрамбуаза отримала книгу з кулінарними рецептами. Нічого особливого, якщо враховуючи, що її брату Кассісу дісталася ферма, а старшій сестрі Рен-Клод – винний льох з усім, що в ньому є. Суть не в кулінарній книзі, а те, які вона секрети містить. Адже на полях кулінарного альбому, поряд з рецептами різних страв і трав’яних зіль, мати записувала своєї думки та зізнання стосовно деяких подій у її житті – словом, вела своєрідний щоденник. І у цьому щоденнику Фрамбуаза намагається знайти відповіді на похмурі загадки минулого.

“Ласощі”, Мюріель Барбері

Мюріель Барбері одразу завоювала визнання французьких критиків, які присудили їй ряд літературних премій. Історія про відомого дегустатора і кулінарного критика. Його життя добігає кінця, він знаходиться на порозі смерті. Герой намагається востаннє згадати “той дивний смак”, перебирає у пам’яті смакові відчуття з раннього дитинства, від найпростіших до найбільш екзотичних, і кожний його внутрішній монолог – це справжнє свято смаку, сповнений поезії. В кінці книги на читача чекає повна несподіванка, адже йому все ж таки вдається згадати ті забуті ласощі.

“Шлях довжиною у сто кроків” Річард Мораіс

Головний герой роману Гассан. Він народився у Бомбеї, у домі дідуся, який тримав власний ресторан. Цей худий індійський хлопчина природжений кулінар, у нього є те, що зустрічається серед кухарів лише один раз у цілому поколінні. Він природжений кулінар та великий художник! “Шлях довжиною у сто кроків” – це яскрава, наповнена екзотичними ароматами розповідь про професійне сходження Гассана Хаджі, який по велінню долі потрапив у Францію, до вершин кулінарного мистецтва.

“Післясмак”, Мередіт Мілеті

Авторка книги викладач психології в університеті. Кулінарія – давнє захоплення Мілеті, і хоча їй самій не судилося було стати відомим шеф-кухарем або власницею модного ресторану, вона подарувала таку можливість чарівній та темпераментній героїні своєї першої книги. “Післясмак” про те, як важливо не втрачати смак до життя, навіть якщо у якийсь момент тобі добре зіпсували апетит.

Культура Street food: вулична їжа Німеччини

Культура Street food: вулична їжа Німеччини

Як я вже багато разів писала, вулична їжа – це обличчя країни та її традицій. Так само і Німеччина відрізняється своєю культурою вуличної їжі.

Коли з’явилась вулична їжа в Німеччині?

“Вулична їжа” як давня традиція розповсюджена не тільки в Азії. Наприклад, у Регенсбурзі у дванадцятому сторіччі, був заклад ”Cookshop at the Crane”(якщо перекласти дослівно – магазин на крані), в якому для будівельників, які працювали на соборі готували бульйон з вареним м’ясом. Сьогодні на тому ж місці стоїть “Historical Sausage Kitchen” (в перекладі – історична ковбасна кухня). І німці вважають цей заклад найстарішим снек-баром у світі.

А заклад “Drei im Weggla” – один з найстаріших вуличних кіосків в Німеччині. Перекладається назва так: три ковбаски в булочці. Тож, і зроблять вам в цьому закладі три нюрнберзькі ковбаски в булочці.

Фестивалі вуличної їжі

Проте вулична їжа сьогодні стала більш різноманітною. Зараз кожна країна намагається привести до себе з-за кордону якийсь цікавий та новий формат їжі. Але все ж таки більша частина закладів вуличного формату в Німеччині походять від Сполучених Штатів. Так у 2013 році, надихнувшись культурою вуличної їжі, в Німеччині почали створювати серію фестивалів. Кілька тисяч гостей на тиждень можуть відвідати такі ярмарки як “Street Food Thursday” (вулична їжа в четвер) в Маркталл-Нюні в Берліні-Кройцберг, “Street Food Sessions” в Гамбурзі та “Street Food Festival” в Кельні.

Німці кажуть, що на фестивалях представлена непроста та якісна їжа в цікавих для громади місцях. Кухні відкриті, що гарантує чесну роботу кухарів та використання якісних продуктів. Тут представлені не тільки німецькі ковбаски, американські хот-доги, але й багети з пшениці та рисової муки зі смаженим м’ясом, овочами та коріандром, по рецепту який запозичили із В’єтнаму. Або гуа бао, тайванський варіант гамбургера. Та й інші страви вуличної кухні різних країн.

Фокус на свідомому відпочинку та спілкуванні

Такі події, як фестивалі вуличної їжі, фокусують свою увагу не тільки на їжі, а й на тому, як людина її споживає. Організатори намагаються створити для відвідувачів комфортне і демократичне перебування. Для того, щоб людина отримувала свідоме задоволення від їжі та від спілкування з друзями. Тому такі фестивалі відкриті з ранку і до вечора. Тут вони можуть функціонувати і як бари і як ресторани. Також тут відбуваються справжні вечірки. Немає значення, як ти вдягнутий або скільки в тебе грошей. Тут важливі тільки ваші відчуття.

Ось таку культуру творить вулична їжа в Німеччині. Де термін “Street food” значить набагато більше, ніж просто їжа.

Кулінарне повернення в майбутнє

Кулінарне повернення в майбутнє

Порівнюючи бачення творців “Повернення в майбутнє” з роботою вчених XXI століття, виникає питання, чи це не сьогоднішні ідеї є вигадкою фільму… М’ясо з принтера? Борошно з комах? Водорості з ароматом бекону? Чи саме так смакуватиме наше майбутнє?

М’ясо та печиво з принтера

XXI століття  – це, безумовно, епоха 3D принтерів. Попри те, що перший тривимірний принтер почали використовувати ще в 1984 році, інноваційний варіант, такий як друкування їжі, є нещодавнім. Тут варто відзначити два незалежних проекти: Modern Meadow i Edible Growth.

Фірма Modern Meadow спеціалізується на виробництві шкіри та м’яса в лабораторних умовах. У тварин, без шкоди для їхнього здоров’я, відбирають тканини, які потім обробляються в 3D-принтирах, де відбудеться їх “дозрівання” – клітини шкіри формують колагенові волокна. Кінцевим продуктом є м’ясо з принтера!

Edible Growth – це проект, що має на меті виробництво здорових закусок з друкарок 3D, які “дозрівають” після друку. Принтер друкує тісто, в  склад якого входять фрукти, овочі, горіхи, а також паста з водоростей Agar Agar. Додатково до тіста додають зачатки грибів, насіння і пагони, які виростають протягом 5-8 днів із моменту друку. Все завдяки дріжджам і бактеріям, які є живильними речовинами для інгредієнтів, що містяться в тісті.

Борошно з комах

Комахи є широко поширеним продуктом у багатьох країнах Азії. Вони цінуються насамперед за високий вміст білка, легку доступність та продуктивність. Виявляється, що в майбутньому комахи також можуть бути включені в меню європейців. Змелених цвіркунів вже сьогодні можна знайти на полицях американських магазинів. В Америці все частіше використовують борошно з комах,  яке потрапляє до чіпсів, шоколадних печив та батончиків.

Водорості зі смаком бекону

Водорості вже давно використовуються у виробництві біопалива та косметики. Виявляється, що водорості також є чудовою заміною яйцям, маслу та олії. Це ще не все! Мало того! Морські водорості можуть бути навіть альтернативою м’ясу! Дослідницька група під наглядом Chrisa Langdona розробила спеціальний сорт водоростей, який після смаження смакує як бекон! Смажені морські водорості мають набагато більше поживних речовин і, звичайно, значно нижчі за калорійністю, ніж оригінальний бекон.

Їжа в порошку

Їжа в порошку не є нічим новим. Однак супер здорову їжу в порошку, яка замінює всі необхідні поживні речовини для правильного функціонування організму, можна сміливо назвати інновацією. Фірма Soylent мішаючи рисовий білок, маслинову олію з оливок, мальтодекстрин, а також вітаміни, створила саме такий замінник їжі.

Повністю автоматизована фабрика салатів

В майбутньому, і можливо зовсім недалекому, салат не потрібно буде вирощувати на полях та фермах. Салат буде вироблятися на заводах, а виробництво буде контролюватися роботами. Це все в Японії. Очікується, що Spread Vegetable Factory буде виробляти 500 000 головок салату щоденно. Будівництво заводу складає близько 17 мільйонів доларів.

Може, однак краще цей салат надрукувати?

Як смакує національна польська кухня?

Як смакує національна польська кухня?

Куди зі Львова легко поїхати за кордон? Правильно, в першу чергу у Польщу. А як ми постійно кажемо, що їжа – це невід’ємна частина культури, тож треба повністю зануритись у гастрокультуру наших сусідів. Польська кухня зазнала вплив різних народів, які проживали на її території. У польській кухні ви відчуєте і витончену французьку елегантність, що прийшла з першим обраним монархом з династії Валуа, і загадковий шелест литовських лісів, і солодкий смак страв, приготованих при світлі давно згаслих шабашних свічок, і подих дикого степового вітру та стукіт копит татарських коней. Традиційна кухня Польщі навіть, здавалось, стравам іноземного походження, зуміла надати власного неповторного смаку. А скільки є автентичних польських страв!

Фляки

Коли мешканці Варшави хочуть пообідати, як «польські королі», вони йдуть у ресторан з написом: «Сьогодні у нас фляки». Фляки – це одна із польських особливостей. Є поляки, які їх надзвичайно обожнюють і ніжно називають «флячками», але є й чимало таких, що нізащо «цього» не скуштують. У світовому рейтингу найбільш… гм… огидних страв, ця польська зупка займає 11 місце згори. Якщо вам до смаку рубець – частина коров’ячого шлунку, якщо ви полюбляєте субпродукти, то цей пікантний суп вам сподобається.

Журек

”Журек” готує кожна польська родина, та рецептів його приготування стільки ж, скільки і регіонів. Основним компонентом до журку є закваска з житнього борошна, яка продається у будь-якій крамниці Польщі. Її додають до теплого наваристого м’ясного бульйону. А далі фантазія кожної господині безмежна, чи обмежується вмістом холодильника. Зазвичай, у тарілку додають половинки вареного яйця та білу напівкопчену ковбаску. Смак – неймовірний, неповторний і дещо неочікуваний, кисло-солодкий, з перчинкою.

Кремувка папєжська

Досить рідко трапляється, що одна, випадково сказана фраза, може зробити неймовірно популярним звичайне тістечко. Якось, під час візиту Папи Римського Іоанна Павла ІІ у червні 1999 року до Польщі, він згадував своє дитинство і юність у рідному місті Вадовіце. У приватній бесіді він згадав, як після занять з друзями часто ходив у кондитерську на ринку „на кремувки”. І наступного дня до згаданої цукерні подалися натовпи відвідувачів. А «кремувка» з того часу отримала титул „папєжська”. Та історію дещо замовчує один нюанс – ці тістечка мають досить високий вміст алкоголю у кремі. То ж ходити „на кремувки” означало відчути себе дорослим та скуштувати „забороненого плоду”.

Сенкач

Його здавна печуть на території північно-східної Польщі. А, оскільки він має досить незвичний вигляд, то навколо нього кружляє безліч легенд. Одні вважають, що цей десерт має своє коріння з древніх племен Балтів – Яцвингів, Жмудів, Литовців та Прусів. Ці народи приносили м’ясо, мед та печене на вогні тісто у жертву своїм богам. Інші вважають, що цю страву занесли на територію Польщі монголо-татари, які майже всі страви готували на багатті. Більш пізні легенди кажуть, що сенкач до Європи у 16 столітті привезла королева Бона. Її пригостили янтарно-золотавою випічкою під час подорожі лісами східної Європи. Сенкач так сподобався королеві, що вона наказала прикрасити ним весільний стіл свого сина, Короля Зіґмунда Августа ІІ. На весілля до Кракова з’їхались монархи зі всієї Європи, скуштували сенкача, і відтоді він прикрашає багато європейських монарших столів.

Саме виробництво досить складне, тому справжні сенкачі готують на багатті до великих свят, на весіллях він замінює український коровай. Тісто рідке, солодке, з великим вмістом яєць та масла. Одна людина над багаттям повільно крутить намащений маслом валик, інша поливає на нього тісто, рівномірно і тоненькою цівкою. І так понад трьох годин. Після того він має півдня прохолонути, тільки після того його можна зняти з рожна. Успіх у приготуванні сенкачу залежить і від тіста, і від кручення, і від поливання. Та головне – це досвід, умілі руки, добре серце і щира душа.

Якщо ви вирішили відкрити для себе нову країну, то неможливо оминути стороною польську кухню. Польща – цікава країна зі специфічними та смачними стравами, які досить яскраво описують її культуру і традиції регіонів.

 

“Смачні” фільми або що подивитись під час різдвяних свят

“Смачні” фільми або що подивитись під час різдвяних свят

Ви також маєте натхнення подивитись цікаві та смачні фільми, але завжди не знаєте, який саме обрати?

Не переживайте, ми такі самі. І тому зробили для вас перелік з 10 “смачних” художніх фільмів, знятих у США, Франції, Іспанії, Німеччині, Італії, Австрії, Грузії і навіть Україні.

1. “Прянощі та пристрасті”, 2014.

Країна: США. Жанр: драма. В головних ролях: Хелен Міррен, Роен Чанд, Шарлотта Ле Бон. Режисер: Лассе Халльстрем. Тривалість: 122 хв.


Події картини розгортаються на півдні Франції, у невеличкому затишному містечку. Власниця кращого місцевого ресторану «Плакуча верба» мадам Малорі (Хелен Міррен) роками працює над досконалою репутацією закладу. Стабільність та впевненість у своєму успіху йде в минуле, коли через дорогу від її дітища родина емігрантів з Індії відкриває свій ресторан. Так само, як і мадам Мелорі, її сусіди не бачать свого життя без ресторанного бізнесу. Знайомство, що почалося з конфлікту інтересів, має усі шанси перерости у міцну дружбу та обмін досвідом.

Фільм «Прянощі та пристрасті» знято на основі однойменного роману французького письменника Річарда Ч. Мораіса. Продюсувати кіноадаптацію історії взялися Стівен Спілберг, Опра Уінфрі та Дульєтта Блейк. За словами Уінфрі, фільм про зустріч культур дозволить людям побачити, що насправді в нас усіх значно більше спільного, аніж того, що могло б нас роз’єднувати. Усі знімальні роботи проходили у Європі – Франції та Нідерландах.

2. “Шеф”, 2012.

Країна: Франція, Іспанія. Жанр: комедія. В головних ролях: Жан Рено, Мікаель Юн, Рафаель Агоге. Режисер: Даніель Коен. Тривалість: 84 хв.


Герой комедії, Жакі (Мікаель Юн), народжений бути великим кухарем. Але на роботу Жакі не беруть, точніше, виганяють в перший же день. Тому що клієнтам ресторанів і кафе важливіше просто поїсти так, як вони звикли, а не знайомитися зі зразками високого кулінарного мистецтва. Жакі в черговий раз залишається без роботи, з купою боргів і в очікуванні дитини, яку ось-ось має народити його дружина Беатріс. Розуміючи відповідальність моменту, він готовий виконувати будь-яку роботу, тож наймається малярем, але талант не приховаєш і від долі не втечеш. Саме доля, зведе його з відомим кухарем Олександром (Жаном Рено), на книгах і кулінарних передачах якого виросло ціле покоління кухарів.

3. “Душевна кухня”, 2009.

Країна: Німеччина, Франція, Італія. Жанр: комедійна драма. В головних ролях: Адам Бусдукос, Моріц Бляйбтрой, Бірол Юнел. Режисер: Фатіх Акін. Тривалість: 99 хв.

Зінос Казанзакіс (Адам Бусдукос) — власник ресторану під назвою «Душевна кухня», в якому подають виключно просту і невибагливу їжу. Хоча великих грошей він не приносить, Зіносу подобається це місце і його робота. Коли його дівчина Надін (Феліна Рогган) вирішує переїхати в Шанхай, аби продовжити свою кар’єру кореспондента, він не може наважитися все покинути і поїхати разом із нею.

Водночас проблеми починають сипатися одна за одною: пересуваючи посудомийну машину, він ушкоджує міжхребетні диски, не маючи медичної страховки, нічого не може з цим вдіяти. Його брат Іліас, грабіжник, який відбуває останні місяці покарання у в’язниці (Моріц Бляйбтрой), вмовляє Зіноса взяти його на роботу, щоб мати можливість кожен день залишати в’язницю. Надто вишукане куховарство нового кухаря Шейна (Бірол Юнел) розлякує усіх постійних відвідувачів. Гірше за все те, що шкільний друг Зіноса – Томас (Вотан Вілке Мерінг) бажає заволодіти землею, на якій розташований ресторан.
Фільм здобув дві нагороди Венеціанського кінофестивалю.

4. “Джулі і Джулія: Готуємо щастя за рецептом”, 2009.

Країна: США. Жанр: комедія. В головних ролях: Меріл Стріп, Емі Адамс, Стенлі Туччі. Режисер: Нора Ефрон. Тривалість: 123 хв.


Джулі Повелл (Емі Адамс) — письменниця-початківець, працює оператором центру телефонної підтримки в центрі допомоги постраждалим від терактів 11 вересня. Разом зі своїм чоловіком вона переїжджає на нове місце, щоб бути ближче до роботи, захопивши при цьому кілька кулінарних книг. Одна з них — знаменита книга Джулії Чайлд (Меріл Стріп) «Освоюючи мистецтво французької кухні». Джулі вирішує вести блог, аби  відволіктися від роботи і зайнятися улюбленою справою — кулінарією, а заодно й залучити постійних читачів. У блозі жінка починає описувати своє життя і мету, яку поставила перед собою: приготувати за рік 524 страви з книги Джулії Чайльд, «ризикуючи своїм шлюбом і добробутом кота».

Фільм знятиий за мемуарами Джулі Повелл, що видала у 2005 році книгу «Julie and Julia: 365 Days, 524 Recipes, 1 Tiny Apartment Kitchen», створену на основі записів у її власному блозі.

5. “Смак життя”, 2007.

Країна: США. Жанр: романтика, комедія. В головних ролях: Кетрін Зета-Джонс, Аарон Екхарт, Ебігейл Бреслін. Режисер: Скот Хікс. Тривалість: 104 хв.


Головна героїня Кейт (Кетрін Зета-Джонс) – успішний шеф-кухар популярного ресторану, живе спланованим, як рецепт, життям. Однак через сімейну трагедію жінка бере опіку над своєю племінницею. Яким тепер буде смак життя обох? До всього додається і новий помічник Нік – життєрадісний, товариський і, на думку Кейт, з явними претензіями на її посаду шеф-кухаря.

Фільм розповідає про те, як змінюються стосунки головних героїв, коли вони починають пізнавати один одного, і про те, як Нік допомагає головній героїні налагодити зв’язок з її племінницею Зої.

6. “Рататуй”, 2007.

Країна: США. Жанр: мультиплікаційна комедія. В головних ролях: Петтон Освальт, Лу Романо, Пітер Сон. Режисер: Бред Берд. Тривалість: 111 хв.


Мишеня Ремі живе зі своєю сім’єю в сільському будиночку. У нього надзвичайно тонкий нюх і відчуття смаку. Телепередача про книгу кращого кухаря Франції – Гюсто, яку він побачив в будинку, відкриває перед ним світ кулінарії. Потрапивши на кухню ресторану Ремі готує суп, зіпсований прибиральником Лінгвіні. Хлопець і миша знаходять спільну мову і починають працювати разом. Руками Лінгвіні Ремі творить кулінарні шедеври, чим вражає відвідувачів і кулінарних критиків.

Перед вирішальним випробуванням, коли страви нового шеф-кухара Лінгвіні мав оцінити найсуворіший кулінарний критик, Лінгвіні розкриває свій секрет про Ремі кухарям. Лінгвіні бере на себе роль офіціанта, а Ремі і його сім’я виконують всю кухонну роботу. Рататуй – результат їх старань, викликає захват у критика. Мультфільм здобув премію “Оскар” у 2008 році.

7.“Прекрасна Марта”, 2001.

Країна: Німеччина, Італія, Австрія, Швейцарія. Жанр: мелодрама. В головних ролях: Мартіна Гедек, Максим Фоерст, Серджо Кастеллітто. Режисер: Сандра Неттельбек. Тривалість: 141 хв.


Марта – шеф-кухар французького ресторану в Гамбурзі, створює на своїй кухні справжні шедеври кулінарного мистецтва. Для неї існує тільки робота. Але, коли в автокатастрофі гине її сестра, мати-одиначка, Марті доводиться взяти до себе восьмирічну племінницю Ліну. А потім в їхньому житті виникає він – небезпечний конкурент Марти, новий кухар з Італії –  Маріо, який стає “кращим другом” і “великим татусем”.  А тим часом з’являється справжній батько Ліни…

8. “Шоколад”, 2000.

Країна: США. Жанр: трагікомедія. В головних ролях: Жульєт Бінош, Джуді Денч, Джонні Депп. Режисер: Лассе Галльстрем. Тривалість: 121 хв.


Маленьке французьке містечко живе своїм звичним, розміреним життям — строгі розпорядки та правила, регулярні походи до церкви – і, здавалося б, ніщо не віщує змін. Але раптом в містечку з’являються двоє нових жителів – Вієнн і її шестирічна дочка Анук. Вони відкривають маленьку крамницю солодощів, в якій Вієнн готує дивовижний шоколад, вміло вгадуючи смаки своїх покупців.

З кожним днем заходячи в крамницю все частіше, жителі містечка починають розуміти, що шоколад таємничої незнайомки має чарівну дію — ворожі сусіди стали миритися та усвідомлювати, що їм не подобається старомодний порядок містечка. Але такий розвиток подій зовсім не влаштовує мера. А Вієнн тим часом продовжує готувати шоколад для мешканців, і випадково зустрічає людину, здатну вгадати її бажання…
Фільм екранізовано за однойменним романом англійської письменниці Джоанн Гарріс.  Головну роль виконує Жюльєт Бінош, номінована за неї на премії «Оскар» і «Золотий глобус».

9.”1001 рецепт закоханого кулінара”, 1996.

Країна: Грузія, Франція, Україна. Жанр: комедія. В головних ролях: П’єр Рішар, Ніно Кіртадзе, Мішлін Прель. Режисер: Нана Джорджадзе. Тривалість: 95 хв.

Париж, 1995 рік. Під час підготовки виставки Піросмані, Антон Гоголадзе зустрічає стару пані з лукавим поглядом на ім’я Марсель Ішак. У неї є старовинний рукопис, написаний на початку століття матір’ю Антона, грузинською княжною Сесілією Абашидзе, де розповідається історія бурхливого і шахрайського життя кухаря-мандрівника Паскаля Ішака, та історія божевільної останньої любові, яка наздогнала його в Грузії…

Паскаль має намір пробути в країні  всього кілька днів. Він не знає, що його чекають слава, удача, шалене кохання, і, звичайно, йому невідомо, що через багато десятиліть в Парижі виявиться рукопис, який збереже пам’ять про всі ті дивні події.

10. “Крильце чи ніжка”, 1976.

Країна: Франція. Жанр: комедія. В головних ролях: Луї де Фюнес, Колюш, Жюльєн Гійомар. Режисер: Клод Зіді. Тривалість: 100 хв.


Ресторанний критик Шарль Дюшмен (Луї де Фюнес) – беззаперечний авторитет серед рестораторів і гурманів. Своїм головним завданням він вважає збереження кращих традицій французької кухні та боротьбу з її головним ворогом, фабрикантом Жаком Трікателем, власником мережі дешевих ресторанів. У плани Дюшмена входить таємне відвідування ресторанів і фабрики Трікателя, і збір інформації про технології виробництва, щоб потім викрити противника в телепередачі. До реалізації плану він залучає свого сина Жерара (Колюш). Чоловіки  вирушають в подорож. За збігом обставин, Дюшмен потрапляє в ресторан, який колись з його вини позбувся зірок, і ображений власник мріє помститися за це. Під дулом рушниці Дюшмена змушують їсти зіпсовані страви, через що він опиняється на лікарняному ліжку.

Прийшовши до тями, маестро з жахом помічає, що втратив здатності розрізняти смак їжі. Дюшмени відправляються на фабрику. Таємно проникнувши в цех, вони уважно спостерігають за процесом виробництва і збирають зразки.

Бажаємо вам смачного перегляду!

Новий рік. Традиції, чудернацькі повір’я та святкування по всьому світі

Новий рік. Традиції, чудернацькі повір’я та святкування по всьому світі

Люди святкують Новий рік по різному. Оскільки святкують це свято в різний час, то, відповідно, всі країни мають свої якісь особливі традиції.

А як ви святкуєте Новий рік?

Нічні феєрверки

Один із найпопулярніших способів відсвяткувати Новий рік – це великі феєрверки, іноді це може бути ціле шоу на годину часу. Таке святкування популярне у всьому світі. Зазвичай на таке дійство збирається все місто й багато туристів.

Дивовижний феєрверк на  Оклендській вежі в Новій Зеландії

У Новій Зеландії в столиці  Окленда збираються натовпи біля Auckland Sky Tower для того, щоб побачити гарне шоу феєрверків. Те ж саме відбувається і в Австралії в Сіднеї.

У Торонто в Канаді люди збираються на площі Натана Філліпса, а в Ріо-де-Жанейро в Бразилії люди  йдуть на відомий пляж міста Копакабана, щоб побачити, як небо освітлюється феєрверками.

Розбитий посуд

Мабуть, українці би трохи здивувались, якби в Новорічну ніч під їхніми дверима лежав розбитий посуд.

Але якщо ви святкуєте Новий рік у Данії, було б добре, якщо б ви знайшли це на своєму порозі. Датчани радіють, якщо знаходять битий посуд у себе перед дверима, бо це означає щастя.

Отже, якщо ви в душі відчуваєте себе датчанином, ви можете піти та розбити тарілку на порозі друга, щоб в нього було щастя та успіх протягом наступних 12 місяців.

Сочевиця на Новий Рік

В Бразилії особливою стравою на Новий Рік є не олів’є і не оселедець під шубою, а сочевиця. Бразильці вірять, що вона приносить гроші у зв’язку з чим наступний рік буде фінансово задовільним.

Скидання речей

У Нью-Йорку в США величезні натовпи людей прямують до Таймс-сквер, щоб зустріти там Новий Рік. Люди зазвичай чекають побачити там дійство великої кульки.

Тобто, коли світиться ця куля та опускається – це сигналізує про початок нового року.

Як результат, в інших містах США тепер є свої традиції, наприклад, скинути речі на Новий Рік.

У Вінсенні в штаті Індіана люди скидають кавуни з високих будівель!

Відвідати друга першим

У Шотландії люди йдуть до друзів, при цьому вони поспішають прийти першими, адже це символізує щастя та достаток у Новому Році.

Ця картина 1876 року демонструє саме  цих “перший гостей”.

Виноград – Новорічна страва

В Іспанії є традиція їсти виноград на кожному ударі опівночі. Ідея полягає в тому, що це принесе вам 12 щасливих місяців у майбутньому році.

Костюми ведмедів

У Румунії існує традиція, щоб люди одягалися як ведмеді, тоді вони зможуть відганяти будь-які злі духи у це свято.

Це пов’язано з історією Румунії і її міфами. За старими повір’ями ведмеді здатні захищати та зцілювати людей.

Дзвони

В деяких країнах, таких як Японія та Південна Корея, дзвонять в дзвони, щоб почати Новий рік.

У Японії дзвони повторюються 108 разів, тому треба буди готовим, що це буде досить шумно!

Викидання меблів

У Йоганнесбурзі в Південній Африці люди люблять починати рік без будь-яких небажаних предметів.

Переважно вони викидають меблі через вікно. Так що варто бути обережним у святкову ніч. Новий холодильник – це авжеж добре, але не тоді, коли він на тебе звалився.

Гуляти з пустим чемоданом – так, без проблем.

У деяких країнах Південної Америки ви можете побачити людей в переддень Нового року, які гуляють з порожнім валізами. Існує традиція, що така прогулянка може наповнити ваш наступний рік пригодами.

Якщо ви хочете мати пригоди в наступному році, вам варто це спробувати.

Топ-10. Найкращі ресторани в світі 2017 року

Топ-10. Найкращі ресторани в світі 2017 року

Представляємо вашій увазі першу десятку кращих ресторанів у світі в 2017 році. Пройшов найбільш престижний гастрономічний конкурс, і ми вже знаємо 50 кращих ресторанів у світі. Церемонія нагородження відбулася в історичній будівлі Royal Exhibition Building  в Мельбурні. Цього року переможцем став Eleven Madison Park в Нью-Йорку.

Засновником відомого рейтингу „The World’s 50 Best Restaurants” є британський журнал „Restaurants”, який вже протягом 15 років видає кулінарні Оскари. До цього часу перемогу здобували переважно заклади з Європи. За всю історію конкурсу, який охоплює увесь світ, лише двічі присуджено перше місце ресторану зі Сполучених Штатів.

1/10 Eleven Madison Park – Нью-Йорк, США

Ресторан з трьома зірками Michelin. Власником є швейцарець Daniel Humm. Його заклад характеризується сезонною кухнею, страви якої, готують з місцевих продуктів.

2/10 Osteria Francescana – Модена, Італія

Власник і шеф-кухар ресторану, який в минулому році був переможцем рейтингу є  Massimo Bottura. Заклад вже протягом 4 років знаходиться на передових позиціях рейтингу. Італійський шеф-кухар також відомий своєю діяльністю по боротьбі з голодом і марнуванням їжі у світі.

3/10 El Celler de Can Roca – Гірона, Іспанія

Каталонський ресторан двічі був відзначений званням кращого ресторану в світі. Відкритий у 1986 році та очолюваний трьома братами Roca. Кожен з них відомий як світовий лідер у своїй галузі – Joan як кухар, Josep сомельє та Jordi кондитер.

4/10 Mirazur – Ментон, Франція

Приміщення розташоване на Лазурному узбережжі, управляє ним кваліфікований шеф-кухар Mauro Colagreco.

5/10 Central – Ліма, Перу

Три роки заклад є переможцем титулу кращого ресторану в Латинській Америці. Це ресторан перуанського шеф-кухаря Virgilio Martínez Véliz. Завдяки йому перуанська кухня вийшла на інший рівень і стала більш популярною у світі. Страви Martineza – кольорова подорож по різних закутках Перу. Ресторан розташований у багатому районі Ліми.

6/10 Asador Etxebarri – Акспе, Іспанія

В ресторані переважають страви приготовані майстерними техніками грилювання, які власник та шеф-кухар Victor Arguinzoniz опановували протягом багатьох років. Гості ресторану відчують сільську та невичерпну атмосферу. Його меню складається переважно зі страв, приготованих з інгредієнтів з його власного господарства.

7/10 Gaggan – Бангкок, Таїланд

Цей індійський ресторан розташований у столиці Таїланду. Цього року заклад визнали кращим азіатським рестораном у світі. Його засновник і шеф-кухар – Gaggan Anand, народився в Індії. Був нагороджений за кулінарні експерименти, класичні індійські страви та поєднання східної та західної кухні.

8/10 Maido – Ліма, Перу

Maido японською означає “ласкаво просимо”. Являє собою стандартний ресторан японського шеф-кухаря Mitsuharu ‘Micha’ Tsumura. Подача страв – це дивовижна подорож перуансько-японськими смаками.

9/10 Mugaritz – Сан Себастьян, Іспанія

Розташований ресторан у старому заміському будинку в столиці іспанської провінції Gipuzkoa. Якість приготування залежить від місцевих продуктів, з яких готуються всі страви. Шеф-кухар Andoni Luis Aduriz часто зазначає, що його ресторан має тісний зв’язок з природою та опирається на сезонні продукти.

10/10 Steirereck – Відень, Австрія

Один із найвідоміших віденських ресторанів, поєднує в собі традиції з сучасністю, а їжа відповідає найвищим світовим стандартам. Для приготування страв використовують місцеві інгредієнти, наприклад, риба, виловлена у водах ближніх гір. Один із визначних пам’яток ресторану Steirereck, який розташований на березі Дунаю, – це величезний вибір сирів – їх пропонують близько 120.

Food Porn Awards – пізнайте найкращі знімки страв в мережі!

Food Porn Awards – пізнайте найкращі знімки страв в мережі!

Багато хто любить готувати. Ще більше людей люблять ділитися їжею з друзями – як справжньою, так і віртуальною. #foodporn, #foodies, #foodlove – це поняття, які загостили в словнику шанувальників доброї їжі та постійних відвідувачів соціальних мереж. Всупереч тому, що до “їжі напоказ” багато хто ставиться скептично, потрібно визнати, що деякі кулінарні фотографії це справжній бенкет для ока.  Категорія Food Porn навіть дочекалася своєї власної нагороди – перші Food Porn Awards були визнані в жовтні, під час берлінського Food Week в 2015 році.

Food Porn

Food Porn – це не що інше, як змістовні, стилізовані фото їжі. Термін food porn був введений в 1984 році, дослідницею культури Rosalind Coward, яка порівняла використовувану в маркетингу кулінарну фотографію із витонченою фотографією зі світу моди, а також двозначними еротичними фотографіями.

Переглядаючи рекламу, наприклад, як ту, що знаходиться нижче, немає ніяких сумнівів в тому, що Coward попала з поняттям “foodporn” в саму точку!

Сьогодні food porn відноситься перш за все до поширення та обміну фотографій на який зображені страви на сайтах соціальних мереж – Instagram, Twitter або Facebook.

Food Porn Awards

Food Porn Awards – це нагороди, які визнаються у рамках Food Week – тижневий захід рестораторів та шанувальників їжі. Учасникам конкурсу потрібно представити фотографії певної тематики. Умовою участі у конкурсі – розміщення конкурсної роботи на платформі EyeEm. 10 найкращих фотографій обирає журі, до складу якого входить ресторатор DJ Truong Si Dong Phuong, кулінарні блогерші Sophia i Maria Giesecke, блогер і шеф-кухар Steffen Sinzinger і Anke Krohmer – редактор кулінарного журналу “Lust auf Genuss”.

Найкращі фотографії їжі в Інтернеті

Northern Restaurant & Bar Show – став місцем для оголошення переможців конкурсу, відбувається ця подія в березні, вже 3 роки поспіль. Хоча фотографії не мають жодного стосунку до категорії “porno” в традиційному значенні цього слова, важливо визнати, що роботи є естетичні та ідеально відповідають тематиці конкурсу і являються самим справжнім бенкетом для очей!

Переможці конкурсу Food Porn Awards 2016

Новий тренд – cерія різдвяних макаронів від Dolce&Gabbana

Новий тренд – Серія різдвяних макаронів від Dolce&Gabbana

Італійський будинок моди Dolce&Gabbana створив обмежену колекцію макаронних виробів. Ідеальний різдвяний подарунок!

Паста Dolce&Gabbana – тренд на свята!

Розкішна мода проривається на кухню. Бренд Dolce & Gabbana прагне, щоб ми носили його одяг та користувалися його парфумами. Та і це ще не все! Бажання бренду вже далеко зросли поза межі моди. Нова місія бренду – наповнити нашу святкову тарілку стильною, фірмовою локшиною.

Італійський дім моди створив лімітовану колекцію пшеничних делікатесів разом з фірмою “Pasta Di Martino”. Продукти виготовляють згідно з традиційною рецептурою, проте упаковування для пасти сучасне та розроблене дизайнерами D&G. На упаковці зображено відомі всім італійські краєвиди: Мілан Duomo, венеціанський канал, колізей і падаюча Пізанська вежа.

Класичний дизайн “Pasta Di Martino” замінили керамічним принтом в енергійних кольорах. На кожній упаковці спереду розміщене зображення щасливої родини, яка їсть пасту. Це символ кохання, сім’ї та традицій – цінностей, які плекає  Dolce&Gabbana. В ексклюзивній серії ми знайдемо пасту спагеті, паккери, пенне. “La Famiglia, La Pasta, e L’Italia!” (“Сім’я, Паста, Італія!”).

Вишукану пасту D & G в стилі вінтаж можна придбати в магазинах Di Martino в Неаполі та Болонії, а також онлайн. Пропозиція актуальна лише до Різдва Христового. Це ідеальний подарунок під ялинку для шанувальників кулінарних трендів!

Топ 8. Найдорожчі гамбургери в світі

Топ 8. Найдорожчі гамбургери в світі

На перший погляд, гамбургери – це звичайна їжа, яка не є делікатесом. Такий “бутерброд” можна зустріти на кожному кроці. І погодьтесь дивно, коли ціни бургера перевищують позначку в 100 доларів. Але і таке існує.

Почнемо.

Позиція під номером 8

Назва: The Steak Burger

Ціна: 100 доларів США

Місце: McGuire Irish Pub, штат Пенсакола, штат Флорида

Кухарі додають в бургер стейк філе-міньйона, перетворюють його в пасту, і сервірують бургер ікрою та подають разом з пляшечкою Moët Imperial. Це найдешевша ціна у нашому списку.

Позиція під номером 7

Назва: DB Royale Double Truffle Burger

Ціна: 140 доларів США

Місце: DB Bistro Moderne, Нью-Йорк

DB Royal Double Truffle Burger спочатку продавався у попередньому ресторані Daniel Boulud, але переїхав до одного з його нових ресторанів кілька років тому. Тепер гамбургери подають з фаршированою фуа-грою, тушкованими ребрами та трюфелем.

Позиція під номером 6

Назва: Le Burger Extravagant

Ціна: 295 доларів США

Місце: Serendipity 3, Нью-Йорк

За трохи менше ніж 300 доларів ви отримуєте свою страву, наповнену білим трюфельним маслом, сиром чедер, чорними трюфелями, ікрою. І все разом це скріплено золотою зубочисткою з алмазною посипкою. Але забрати її з собою, на жаль, не можна.

Позиція під номером 5

Назва: The Surf-and-Turf Burger

Ціна: 777 доларів США

Місце: Лас-Вегас, штат Невада

До бургера ви отримуєте пляшку Dom Perignon. І більше нічого не треба. Бо в гамбургери вже входять омари, брі, прошутто, 100-річний бальзамічний оцет, який доповнює смак яловичини Кобе.

Позиція під номером 4

Назва: Glamburger

Ціна: 1 768 доларів США

Місце: Хонкі Тонк, Лондон

Цей бургер з Honky Tonk дебютував минулого року. Яловичина Кобе делікатно прикрашена золотим листям. Також в гамбургери входить омар, ікра, оленина, яєчко та чорний трюфель. На хвилиночку, така порція містить в собі 2500 калорій.

Позиція під номером 3

Назва: The Wine-Paired Burger

Ціна: 5 000 доларів США (ціна вказана за бургер з вином)

Місце: Ресторан Флер, Лас-Вегас

Насправді Флер бургер це просто бургер, який коштує 70$ в парі з пляшечкою дорогого вина. Тим не менш, бургер не зовсім звичайний. Він містить в собі м’ясо ваг’ю, фуа-гра та трюфель. Кажуть, що вино дійсно доповнює смак цього чудо-бургера.

Позиція під номером 2

Назва: The Biggest Burger in the World

Ціна: 5 000 доларів США

Місце: Корвалліс, штат Орегон

Так-так, ми знаємо, що Гіннес поставив офіційний рекорд найбільшого гамбургера в світі, але подивіться на це. Компанія Juicys Foods має найбільший в світі гамбургер, який можна замовити. Він містить м’ясо та всілякі начинки. Так, ця ціна є найвищою при тому, що цей бургер не включає вина. Але варто зазначити, що ця ціна обумовлена вагою і якістю продуктів.

Позиція під номером 1

Назва: Petri-Dish Meat

Ціна:330 000 доларів США

Місце: Нідерланди

Якщо ви хочете спробувати цей гамбургер, то прийдеться трошки зачекати. Бо такий бургер буде готовий не одразу. Вчені в Маастрійському університеті вже кілька років вирощували м’ясо в лабораторіях. Щорічно це стає все більш ефективним використовувати стовбурові клітини для реплікації м’язової тканини без використання корів. Однак за 330 000 доларів вам принесуть лише 141 грам.

 

 

Ворожіння на Андрія – їжа на допомогу

Ворожіння на Андрія – їжа на допомогу

Свято Андрія щораз ближче! Для всіх тих, хто любить ворожити, і кому вже знудилися традиційні ворожіння з воску, черевиків чи надписами імен на папері, ми підготували інші варіанти ворожіння на Андрія. Як? Безумовно смачніше! Запрошуємо до забави!

Ворожіння на кавовій гущі або чаї

Що нам потрібно?

Чай листовий або мелена кава,

чашка або кухоль для приготування настою,

блюдце або невелика тарілка,

паперова серветка або рушник.

Як ворожити?

Залийте в чашку з листовим чаєм або кавою окріп і зачекайте кілька хвилин. Смакуйте напоєм, оскільки саме ви маєте його випити. У чашці повинна залишитися невелика кількість води, яка покриє осад чаю або кави.

Важливо дотримуватися декількох правил. Тримайте чашку в лівій руці та тричі поверніть її  праворуч. Крім того, помістіть обидві руки на чашку і поставте питання, на яке хочете знайти відповідь або загадайте бажання, яке хочете, щоб збулося.

Покладіть паперову серветку на блюдце або невелику тарілку, переверніть чашку вгору дном і почекайте, поки не випадуть з неї залишки чаю або кави. Закрийте очі та зосередьтеся на питанні чи побажанні, а потім спробуйте визначити візерунок, який утворився за допомогою листків або осаду кави.

Ворожіння на шкірці яблука

Що нам потрібно?

Великі яблука,

маленький ніж.

Як ворожити?

Кожна дівчина, яка хоче знати ім’я свого майбутнього обранця, обирає одне яблуко. Важливо отримати з яблука якомога довшу “стрічку”. З тієї форми шкірки, яка впаде на підлогу, слід прочитати ініціали імені майбутнього партнера.

Ворожіння з тіста для налисників

Що нам потрібно?

Тісто для налисників, приготовлене за рецептом:

2 склянки борошна,

2 склянки води або молока,

3 яйця,

5 чайних ложок цукру,

1 чайна ложка порошку до печива

ванільний аромат.

Як ворожити?

Ворожіння з тіста для налисників можна вважати сучасною інтерпретацією ворожіння з воску. Однак замість нервових пошуків воску і стеження, щоб ним не обпектися, можна приготувати впродовж декількох хвилин порцію тіста для налисників. Використовуючи ложку, кожен учасник виливає на сковороду тісто, надаючи йому дивовижну форму. Смажене тісто відкладаємо на тарілку та намагаємося відчитати візерунок, який утворився.

На завершення смажені налисники можна з’їсти як десерт.

Печиво з передбаченням

Що нам потрібно?

Прогнози та цитати на невеликих карточках,

Тісто для печива:

1,5 чашки борошна,

3/4 склянки дрібного цукру

1 чайна ложка ванільного цукру

2 яйця,

1 столова ложка олії,

1 столова ложка води.

Всі інгредієнти потрібно змішати, розкачати тісто та вирізати формочками тістечка. Всередину  печива  вкладаємо прогнози та цитати, написані на невеликій карточці. Печиво випікати в духовці при температурі 180 градусів до легкого підрум’янення (не повинне це тривати довше ніж 20 хвилин).

Як ворожити?

Ламаємо печиво і читаємо передбачення на наступний рік.

Ворожіння з галушками

Що нам потрібно?

Тісто на вареники або картопляне тісто,

імена, записані на шматках паперу.

Як ворожити?

Підготуємо тісто на обрані галушки. На невеликих карточках записуємо чоловічі імена (найкраще олівцем), одну карточку кладемо в один галушок. Варимо галушки у киплячій воді. Ім’я майбутнього обраного в тій галушці, яка першою спливе на поверхню.

Rotata Pizza бажає вам смачної та веселої гри!

Який заклад відвідати? Способи оцінювання закладів

Який заклад відвідати? Способи оцінювання закладів

Гастрономічна революція не стоїть на місці. Їжа – це ще одна частина культури. Як дорогі ресторани, так і вулична їжа творять враження у туристів про країну  взагалі. Тому в багатьох країнах розповсюджено оцінювати  заклади, їх кухню та сервіс. В Україні також є така тенденція. Навіть, з’явилось шоу “Ревізор” з відомою Ольгою Фреймут, яка оцінює заклади по всім параметрам.

Червоний гід Michelin

Один з найвпливовіших і відомих міжнародних довідників. Він існує вже 113 років, і отримати хоча б одну зірку – з максимально можливих трьох – мріють тисячі шеф-кухарів. Всі інспектори працюють інкогніто, їх мало хто знає в обличчя, а отже, їх вкрай важко підкупити.

Зірку «Мішлен» роздають лише респектабельним ресторанам з авторською кухнею. Щоб отримати, а тим більше утримати нагороду, кухарям доводиться буквально жити на роботі, забуваючи про все.

У 1966 році французький кухар Ален Зік застрелився, дізнавшись, що його ресторан позбувся мішленовської зірки.

З Жераром Бессоном по тій же причині в 2003-му стався серцевий напад. Бернар Луазо в 2004 році наклав на себе руки лише через чутки про можливу втрату однієї з зірок.

Подібна ситуація подобається далеко не всім кухарям. У 1999 році британець Марко П’єр Уайт публічно відмовився від трьох зірок, заявивши, що йому набридло бути «в’язнем у власному ресторані» і що «інспектори «Мішлен» женуться за витонченістю, ігноруючи прекрасну кухню». Послідовники Уайта створили цілий антімішленовський рух, що об’єднує кухарів.

Гід Zagat в США

Американці більш демократичні: найпопулярніший в США гід Zagat оглядає як дорогі ресторани, так і фастфуди. Але головне – потрапляння в довідник залежить від самих споживачів, які надсилають до редакції відгуки на свої улюблені ресторани та голосують на спеціальному сайті. У створенні кожного випуску беруть участь близько двохсот тисяч осіб.

Gambero Rosso

Італійці – нація емоційна, тому всі огляди в наймасовішому ресторанному довіднику Gambero Rosso написані з максимальною експресією. Невідомо, що приваблює читачів більше – оцінка закладу або неповторний авторський стиль. Інспектори відвідують як пафосні, так і недорогі ресторани, кращі нагороджуються трьома виделками. Gambero Rosso сьогодні не просто довідник, а ціла медіаіндустрія. Під цим брендом випускаються кулінарні книги, додатки для телефонів, працює телеканал, присвячений кулінарії, і турагентство, яке займається гастрономічним туризмом. Gambero Rosso належать школи журналістів, сомельє і ресторанних менеджерів, книжковий магазин, ресторан і величезний винний льох.

The Miele Guide

Кращі ресторани Азії визначає The Miele Guide. Система відбору довга і заплутана – в ній беруть участь і місцеві критики, кухарі з інших країн, і прості користувачі інтернету. Фінальний етап – обід представницького журі в ресторанах-фаворитах і вибір 20 регіональних переможців.

The World’s 50 Best Restaurants.

І нарешті, дітище британських ресторанних журналістів – міжнародна премія The World’s 50 Best Restaurants. Лауреатів премії вибирають буквально всім світом: ресторанні критики, кухарі, ресторатори, автори кулінарних книг, популярні фуд-блогери різних країн обирають на сайті 7 своїх улюблених закладів. Кращих щорічно нагороджують в Лондоні.

Але погодьтесь, що коли ти в інший країні або, навіть, заблукав в сусідньому районі не дуже й охота шукати всі ці довідники. На щастя, багато корисної інформації щодо закладів можна знайти в додатку Foursquare. Він підшукає за вашою геолокацією найближчі заклади, напише часи роботи та приблизні ціни, а також відгуки відвідувачів, що дуже важливо.

Збірне будівництво. Найшвидше збудовані будівлі в світі

Збірне будівництво. Найшвидше збудовані будівлі в світі

Ви знали, що побудувати дім за 3 доби – це вже реальна опція в 21 столітті? Все це можливо завдяки технології попередньої збірки або збірному будівництву. Йде мова про конструювання модульних конструкцій або їх виробництво за межами будівничого майданчика. Це наступна хвиля в будівництві.

Але як це виглядає на практиці?

30-ПОВЕРХОВИЙ ХМАРОЧОС ЗА 15 ДНІВ

Наприкінці 2011 року жителі провінції Хунань (Китай) могли спостерігати за появою величезного хмарочоса з нізвідки. 30-поверховий готель під назвою Ark Hotel, був побудований всього за 15 днів. Як опорна основа 30-поверхового хмарочоса, був використаний сталевий сердечник, до якого кріпилися всі інші конструкції будівлі. Панелі, які встановлювалися на металевий каркас, вже мали в собі всі необхідні для експлуатації готелю комунікації – труби, проводку, вентиляцію. Так що будівельникам не довелося окремо витрачати час на те, щоб прокладати їх окремо. Більш того, за 15 днів була створена не просто будівля, а повністю готовий до експлуатації готель – з робочими комунікаціями та навіть меблями у всіх приміщеннях.

Хмарочос має площу 17 тисяч квадратних метрів. Завдяки використанню найсучасніших енергоощадних технологій, ця будівля використовує приблизно в 5 разів менше ресурсів, ніж аналогічні йому споруди. А повітря в Ark Hotel в 20 разів чистіше, ніж в інших хмарочосах. За цей показник відповідає високотехнологічна система очищення, контрольована комп’ютером. На думку може одразу спасти, що будівля може бути ненадійною, але конструкції цього хмарочоса розраховані на те, щоб витримати землетруси амплітудою до 9 балів за шкалою Ріхтера.

А ось і відео про будівництво цього дива:

57-ПОВЕРХОВА БУДІВЛЯ ЗА 19 ДНІВ

Та ж сама китайська компанія, яка побудувала 30-поверховий готель, побудувала ще одну будівлю і, навіть, кращу за першу. Компанія Broad Sustainable Building Co. побудувала 57-поверховий “Mini Sky City” лише за 19 днів. Ця будівля може похвалитися 19 атріумами (атріум – відкритий простір всередині будівлі), 800 апартаментами та офісними приміщеннями для 4000 чоловік. Broad Sustainable Building Co. передбачає, що поки що саме вони – найшвидша будівельна компанія у світі.

Mini Sky City – це друга швидко збудована будівля в світі.

10-ПОВЕРХОВА БУДІВЛЯ ЗА 48 ГОДИН

У Мохалі (Індія) команда з понад 200 чоловік побудувала 10-ти поверхову будівлю всього за 48 годин. Такі факти дали можливість назвати цю будівлю – найшвидшим завершеним будівництвом в країні.

З методом збірного будівництва можна збудувати будь-що за лічені дні. Головне – це якісні конструкції і розробки об’єкту.

На заводі складається будівля із заготовлених секцій, а потім ці все конструкції доставляються на будівельний майданчик, де їх збирають остаточно.

Це також безпечніше для працівників. Таке виробництво може похвалитися коефіцієнтом безпечності – 1,13. По-друге, це набагато швидше, ніж звичайні методи будівництва.

Їжа майбутнього. Що будемо їсти через 30 років?

Їжа майбутнього. Що будемо їсти через 30 років?

Наука не стоїть на місці. І це стосується не тільки роботів, нових апаратів, машин, а ще і їжі. Згідно з даними ООН у 2050 році населеність нашої планети зросте до 9,6 млрд людей. Тому вчені придумують цікаві замінники їжі, які зможуть підтримувати наше здорове функціонування.

Страви з 3D-принтера

М’ясна промисловість переміщається з ферм в лабораторії. Це екологічно, вигідно і, нарешті, більш етично – говорять вчені. Уже зараз реалізуються кілька пілотних проектів. Марк Пост і його колеги в Голландії вже представили перші результати свого проекту і заявили, що штучно створене м’ясо надійде в продаж вже через п’ять років.

Вчені витягають стовбурові клітини з м’язової тканини корови, вирощують їх в спеціальному живильному середовищі, а потім заправляють отриманою масою з необхідними добавками «картридж» для 3D-принтера і … роздруковують котлету.

А чули ви щось про трансдермальний пластир?

Сьогодні його найчастіше використовують для відмови від куріння. В середині нульових вчені спільно з Міністерством оборони США почали розробляти харчовий пластир, здатний поставляти в організм необхідні мікроелементи і вітаміни. За задумом творців, біологічно активні речовини повинні всмоктуватися через пори шкіри, а потім по кровоносній системі розноситися по організму. Вбудований в пластир чіп зможе зчитати інформацію про ситість людини й при необхідності дасть організму «добавку». Перші зразки трансдермального пластиру з’являться до 2025 року.

Порошкові коктейлі – тепер не тільки їда для бодібілдерів

Один американський програміст Роб Рейнхарт у 2013 році представив порошковий коктейль під назвою Soylent, здатний, як запевняє творець, повністю замінити традиційну їжу. Все, що потрібно зробити перед його вживанням, – просто розбавити суміш водою. При цьому в складі коктейлю вже буде необхідна кількість вітамінів, амінокислот, жирів, вуглеводів і білків.

Слідом за Soylent на ринку з’явилися інші аналоги порошкової їжі. Один з них – органічний коктейль Ambronite, підходить навіть вегетаріанцям. Його творці зробили упор на натуральність продукту, а до його складу включили органічні яблука, ягоди та подрібнені горіхи. Одна порція суміші Soylent обходиться в $ 2,5, після якої почуття голоду не турбує протягом 5 – 6 годин.

«Beyond Eggs»

Фонд Білла і Мелісси Гейтс проінвестував розробку яєць рослинного походження. Крім подружжя в проект, який розробляли біохіміки з компанії Hampton Creek Foods, вклався ще один підприємець – співзасновник PayPal, Пітер Тіль. Для отримання веганських яєць, які являють собою порошок, який використовується в приготуванні страв, були відібрані 12 рослин, серед яких опинилися горох і сорго. Напівфабрикат отримав назву «Beyond Eggs» і надійшов у продаж в США в 2013 році. Яйця рослинного походження не містять антибіотиків, холестерину і шкідливих мікроорганізмів. Крім цього, Білл Гейтс зазначив їх екологічність і етичність виробництва «без курок».


Роздуми про те, що може їсти людина в майбутньому здаються трохи футуристичним. Проте зміни на Землі відбуваються швидше, ніж ми встигаємо це зрозуміти.

Вплив сміття на навколишнє середовище – Чи бережемо ми планету?

Вплив сміття на навколишнє середовище – Чи бережемо ми планету?

Проблема сміття все частіше з’являється в нашому житті. Ще зовсім недавно ми бачили, як Львів і його мешканці страждали від цієї проблеми. І сьогодні ми хочемо довести, що сміття – це дорогоцінний ресурс.

Негативний вплив сміття і відходів

Щорічно населення нашої країни “виробляє” 14 млн тонн побутових відходів, ще 434 млн тонн генерують підприємства. З побутового сміття сортується лише 5,6%, ще 1,4% спалюються на київському заводі “Енергія” – єдиному підприємству в країні по утилізації відходів. Решта 93% вивозяться на легальні та нелегальні звалища.

Тепер уявіть, що буде з нашою країною і планетою через 100 років, якщо відходи на звалище надходитимуть з такою ж інтенсивністю, як це відбувається зараз.

Людство споживає занадто багато продуктів, які потім перетворюються в сміття. Непероблене сміття, викинуте на полігоні, припустимо, батарейка або ртутна лампа здатна вступити в хімічну реакцію і нанести непоправної шкоди навколишньому середовищу. Це так само стосується і всіляких розчинників, миючих засобів і навіть деревних виробів, які були оброблені фарбами або хімічними складовими. В процесі розкладання такі відходи отруюють ґрунт, а разом з ним і всі рослини, ягоди, дерева і квіти, що ростуть. В результаті ягоди й плоди, дерева, а також вода з джерел і джерела стають непридатними для вживання. Прикро, що це відбувається через те, що хтось викинув консервну банку, тару з під миючого засобу або шампуню або банку з розчинником.

Боротьба із надлишком сміття

Скоротити негативний вплив сміття і відходів на навколишнє середовище, ґрунт, підземні та поверхневі води можна за допомогою сортування сміття. Наприклад, органіка після компостної переробки бактеріями піде на поля як добриво і зробить їх більш родючими. Пластик завдяки переробці знову піде в пластик або в дорожні покриття. З пластику також вже роблять дуже стильні елементи декору. Рідкоземельні метали з радіодеталей, літій (і не тільки) з батарей – в електроніку нового покоління.

Пам’ятайте, що скляні пляшки розкладаються – близько 1 млн років, консервні банки – близько 100 років, гумова взуттєва підошва – близько 80 років, шкіряні вироби – близько 50 років, нейлонові вироби – близько 40 років, поліетиленові вироби – 20 років, вовняні вироби та недопалки – близько 5 років. А сортування допоможе перетворити всі ці відходи у цінну сировину.

Тож давайте будемо свідомими громадянами нашої планети та будемо берегти її для наших дітей, адже це  нам під силу.

Страшно смачні страви – святкуємо Хелловін!

Страшно смачні страви – святкуємо Хелловін!

Час на Хелловін!

Осінь – найкращий час для організації Хелловіна! Обов’язково присутніми на ній повинні бути декорації, які захоплюватимуть подих, страшні наряди і не менш жахлива їжа. Переконайтеся, як з допомогою деяких простих трюків ви перетворите свою улюблену їжу з доставки в дійсно жахливі страви!

Піца із зубами

Замовити: Піцу

Купити: Сир моцарелла, оливки, паприку

Немає, напевно, на вечірці кращої їжі, ніж піца. Хочете, щоб ваша піца відображала атмосферу Хелловіна? Все, що вам потрібно це зробити очі з оливок, рот з червоної паприки і зуби із шматків моцарелли. Підніміть тиск своїм гостям – подайте їм піцу в зачиненій коробці і спостерігайте як бліднуть їм обличчя по відкриттю коробки! Бууухахаа!!!

pizza-halloween-Rotata

Потворні бургери

Замовити: Гамбургери

Купити: помідори черрi, топлений сир порізаний, бекон порізаний (необов’язково)

Бургери та компанія, здається, створені для того, щоб ними або їх лякати!!! Щоб надати своєму бургерові вигляду вампіра, досить прорізати ікла з топленого сиру і підготувати витрішкуваті очі з помідорів. Гамбургер буде виглядати ще більш божевільним, якщо буде показувати язик з бекону, який попередньо обсмажуємо на сковороді або запікаємо в духовці. Справжній  будинок божевільних!

бургер-halloween-Rotata-Pizza

Маффіни в павутині

Замовити: Маффіни або кекси

Купити: зефір, харчові барвники, фігурки павуків

Маффін або витівка! Ми ставимо на одне і друге. Щоб отримати ефект павутини достатньо вкласти зефір в мікрохвильову піч. Бажаючи надати павутині довільний колір можемо додати до розігрітого зефіру харчовий барвник. Коли маса із зефіру легко остигне занурюємо в неї долоні і покриваємо нею маффіни. Увага – липка робота!

halloween-muffins-Rotata-Pizza

Пенне з пальцями

Замовити: Пенне, спагетті або інші макаронні страви

Купити: Сосиски, кетчуп або томатний соус

Сосиски ідеально підходять для імітації пальців.  Якщо ми хочемо викликати особливий жах, варто нашим сосискам зробити “манікюр”. За допомогою ножа і кетчупа не повинно виникнути жодних проблем. Такі апетитні пальці краще заховати в макаронах і додати трохи свіжої крові – кетчуп або томатний соус.

finger-макарони-Rotata-Pizza

Картопля фрі з флегмою

Замовити: Картоплю фрі

Купити: Майонез, зелений споживчий барвник, фігурки павуків або інших комах

Павуки, таргани і інші комахи вже самі по собі досить огидно виглядають. Якщо вони додатково гостяться на нашій смачній картоплі фрі і залишають на ній зелену флегму,  то рівень мерзоти сягає зеніту! Якщо хочете лякати своїх гостей таким способом, вам просто необхідно забарвити майонез зеленим кольором з використанням харчових барвників та “прикрасити” ними свою їжу. Фігурки павуків, тарганів, мух або інших черв’яків тут неминучі!

majonaise-spinnen-Rotata-Pizza

Очні яблука в заливці

Купити: лічі в сиропі, вишні в баночці

На закінчення швидкий, простий і ефективний спосіб для напою на Хелловін. Те, що виглядає як очні яблука в заливці, насправді ніщо інше як фрукти лічі, наповнені вишнею. Лічі наливаємо до склянки разом зі соком. Ура!

коктейл-Rotta-Pizza-drink

 

halloween-коктейл-Rotta-Pizza-drink

Робот-кур’єр доставить піцу до ваших дверей

Робот-кур’єр доставить піцу до ваших дверей

Технології не стоять на місті та найближчім часом замість хлопців в уніформах до вашого дому піцу почнуть доставляти роботи. Штучний постачальник робот-кур’єр розроблений спеціально для Domino’s Pizza компанією Marathon Robotics. Прізвисько отримав DRU, що є скороченням від Domino’s Robotic Unit.

Робот-кур’єр DRU

Керівник австралійської філії Domino’s Pizza, Дон Мейджі, заявив, що його компанія починає використання автономного пристрою, який здатний доставляти піцу і робити це чітко, злагоджено і без особливих труднощів.

Пристрій оснащений лазерними сканерами та камерами, а також GPS, необхідними для орієнтування в просторі. Переміщається робот за допомогою чотирьох коліс і здатний розвинути швидкість до 20 км за годину. Завдяки вбудованій батареї він може здійснювати доставку в радіусі двадцяти кілометрів від піцерії. Зрозуміло, є й окремий відсік з температурним регулюванням для їжі та напоїв. Все разом важить 190 кг, тобто пристрій не такий вже й маленький.

робот-кур'єр

Найцікавіше, що робот має закладені поведінкові моделі. Розробники заявляють, що DRU здатний досить добре орієнтуватися у вуличній ситуації: він запрограмований добиратися до місця призначення по велосипедних доріжках і тротуарах, не виїжджати на проїжджу частину і сприймати сигнали світлофорів. Більш того, робот-кур’єр навчений розуміти дії перехожих: він вміє акуратно об’їжджати їх і навіть старанно уникає п’яних хуліганів, якщо зустріне їх на шляху.

DRU як найкраще демонструє принцип розвитку технологій: спочатку щось з’являється у військовій сфері, а потім з часом знаходить застосування і в цивільній. За основу був узятий армійський зразок, який піддався переробці та редизайну. А головне: з нуля було написано програмне забезпечення.

Запуск прототипу DRU

Зараз, за ​​запевненням представників компанії, головна проблема запуску прототипу лежить в сфері законодавства. В ідеалі, він повинен стати повсякденним учасником дорожнього руху, а враховуючи закони Австралії зробити це не так просто.

Відповідь на питання про юридичні труднощі може дати Нова Зеландія, в якій не настільки жорстке законодавство як в Австралії. Міністр транспорту Нової Зеландії Саймон Бріджес прокоментував випробування нового робота. Глава відомства підкреслив, що сьогодні в країні склалася ідеальна атмосфера для випробування найрізноманітніших технологій. Він також заявив про те, що радий співпраці з Domino’s Pizza. Більш того, уряд цієї країни зацікавився цим проектом DRU і навіть хоче посприяти його розвитку, так що висока ймовірність того, що робот-кур’єр буде запущений спочатку в Новій Зеландії та лише потім на його батьківщині.

Чим відрізняється українська шинка від італійської?

Чим відрізняється українська шинка від італійської?

Всі ми знаємо, що таке шинка. Тисячу разів ми про неї чули й хоч один раз пробували. Незважаючи на свою схожість, українська та італійська шинка (прошутто) є абсолютно різними продуктами. Переконаємося в цьому?

Різниця між українською та італійською шинкою (прошутто)

Українську шинку роблять з копченого або солоного свинячого окосту. Іноді з курки. Потім відбувається додавання розсолу і витримка в ньому якийсь час. Розсіл може бути різним і залежатиме від сорту шинки, а також від комерційних інтересів виробника. Адже не секрет, що смак ковбас від виробника безпосередньо залежить від його сумлінності. 

А тепер розберемося, що таке прошутто. Це улюблена в багатьох країнах італійська шинка. Однак вона не має нічого спільного з тією шинкою, яку ми традиційно звикли бачити на прилавках вітчизняних магазинів.

Прошутто – в’ялений свинячий окіст – його продають цільним шматком м’яса або нарізаним на найтонші скибочки. В Італії виготовляють цілих 7 різновидів прошуто, віднесених до категорії продуктів із захищеним найменуванням за походженням.

Прошутто ді Парма – одне з найвідоміших видів, виробляється в північній провінції Парма. Компоненти прості: свинина і сіль. Використання інших спецій або консервантів категорично заборонено законом. Процес виготовлення займає близько року. Смак шинки солодкий, вишуканий, інтенсивний. Так і хочеться скуштувати, правда?

Прошутто ді Сан-Даніеле – типовий продукт міста Сан-Даніеле-дель-Фріулі. Як кажуть в Італії, ця шинка містить 3 компоненти: свинина, морська сіль і неповторний клімат території. Виготовляється 13 місяців. М’ясо має рожево-червоний колір з білими прожилками сала. Смак солодкий, ніжний з гострим присмаком місцевого колориту.

Прошутто ді Модена – шинка, традиційно вироблена в місті Модена. Унікальний набір географічних чинників території виробництва робить смак цього продукту насиченим, але не солоним. Витримується м’ясо близько 14 місяців. Шинка має приємний, солодкий аромат, як і повітря в цьому чудовому місті.

Прошутто Тоскано – шинка родом з батьківщини Леонардо да Вінчі – прекрасної Тоскани. Ця шинка маринується не тільки сіллю, а й перцем, а також сумішшю шавлія та розмарину. Смак ніжний з ароматом трав. І чудово підійде до келиха вина.

Прошутто Венето Берік-Еуганео – шинка з комуни Монтаньяна. До розсолу додають лише сіль і приправи. Колір м’яса, як правило, рожевий. Аромат м’який та солодкий.

Прошутто ді Карпенья – шинка з міста Карпенья, свинину для якої виробляють аж в 3-х регіонах Італії: Емілія-Романья, Марке і Ломбардія. Витримка солоних окостів проходить 13 місяців. Шинка має колір лосося, ніжний смак та пронизливий аромат.

Прошутто крудо ді Кунео – виготовляється в провінціях Кунео, Асті і в південній частині Турина. Розсіл виробляють за допомогою сухої солі, яка містить перець або інші прянощі. Загальний виробничий процес триває мінімум 10 місяців. Колір зрізу рівномірний, червоний. А витриманий, солодкий аромат точно не залишить вас байдужими до цієї страви.

Смак шинки залежить від багатьох чинників. Італійське прошуто має неповторний смак саме через різні території виробництва; породу, вік і корм тварин; прянощі для засолу і час витримки. Серед 7 видів прошуто особливою світовою славою володіє тільки прошуто з Парми. Саме воно найчастіше використовується для італьської піци.

Як зробити СПРАВДІ хороший знімок страви для Instagram?

Як зробити СПРАВДІ хороший знімок страви для Instagram?

Страва є хорошою не тільки через те як вона смакує, але і як вона виглядає. Останнім часом в галузі фотографії наступила невелика революція. Завдяки таким сервісам як Instagram, ми ділимося милими моментами за допомогою знімання частіше, ніж коли-небудь.

Ще кілька років тому фотографування їжі вважалося б дивним заняттям. Сьогодні ж це найкращий спосіб для оцінки майстерності шеф-кухаря (проте, і надалі частина осіб вважає, що фотографування страв є заняттям незручним, то уявіть собі, що відчуває кухар, коли бачить клієнтів, які дістають телефон, щоб зробити фотографію).

Якщо ти любиш їжу, любиш фотографувати та хочеш, щоб Твої фотографії були святом для людей, то ця стаття є саме для Тебе. Ми починаємо!

Освітлення

Найважливішим елементом, який принесе Тобі славу, тисячі послідовників та мільйон любителів є освітлення. Ключовим елементом перш за все є уникання фотографування зі спалахом. Використання спалаху призводить до того, що фотографії страв виглядають значно гірше – глибокі кольори стають згасаючими, і сам знімок втрачає свою глибину.

Якщо ти хочеш, щоб Твої фотографії зберігали унікальний вигляд, старайся робити фотографію при денному світлі.

Правильний ракурс

Цифрова фотографія дає Тобі велике поле для демонстрації. Тобі не потрібно обмежуватися однією фотографією або одним кадром. Експериментуй! Та сама страва під різними кутами може виглядати по-різному. Фотографії зроблені під кутом біля 45 градусів або “згори” виглядають зазвичай найкраще.

Конкретна деталь vs. Багатство елементів

Перед виконанням знімка слід замислитися, який елемент нашої страви ми хочемо вловити. Одним з простих способів на вдалий і естетичний знімок є зосередженість на конкретній деталі даної страви або, навпаки, на багатстві елементів, з яких складається композиція.

Кольори

Постарайся показати багатство кольорів. Ніщо так не збільшує апетиту і не оживляє фотографії, як кольори конкретних складників. Найпопулярніші кольори в цій галузі: червоний колір помідорів, полуниць або паприки, зелений колір салату, оливок та жовтий колір цитрусових, перцю та ананасу.

Фон

Під час виконання зйомок дуже важливим є добірка відповідного фону.  Ключовим елементом є те, щоб він не злився з предметом і не відволікав від його основних елементів.

Часто фотографія страви, зроблена на темному фоні, виглядає набагато краще. Темний фон, наприклад, у вигляді дерев’яного столу, надає стравам, їх кольорам і деталям, відповідний контраст.

В разі фотографування на ясному фоні, старайся показати контраст, наприклад, виставивши самі страви у темніших кольорах.

Ситуація – розкажи історію

Фотографії страв будуть значно більше характерні, якщо будуть відповідати контексту. Наприклад, якщо ти робиш фотографію страви в ресторані, то можеш вловити його фон. Вечеря зі знайомими? Постарайся вловити дію (хоч це зробити може бути складно, зазвичай добра їжа швидко зникає зі столу). Делікатні деталі зроблять знімок “живим”.

Фільтри

Добрим рішенням буде додати відповідний фільтр, який підкреслить переваги фотографії та надасть йому унікальну атмосферу, рекомендуємо це робити без перебільшень. Іноді “менше – це більше”, і для хорошої фотографії потрібні лише деякі виправлення.

Про щось ми забули? Дайте нам знати на наших профілях в соціальних мережах – Facebook, Twitter і Instagram. Ми слухаємо Вас і охоче дослухаємося до Вашої думку!

Food cost – що це таке і як його розрахувати?

Food cost – що це таке і як його розрахувати?

Якщо ви захопилися відкриттям власного ресторану або вже його відкрили, то вам треба остаточно розібратися що таке food cost. Адже цей критерій допоможе вам у плануванні меню та у контролі витрат.

Що ж таке Food cost?

Фудкост (від англ. Food cost – вартість їжі, продуктів) – інструмент контролю продуктових витрат ресторану. Це показник, який дозволяє в оперативному режимі контролювати свої витрати. По суті, фудкост – процентне співвідношення собівартості страви і її відпускної ціни. Основна мета коста – контроль собівартості як меню ресторану в цілому, так і кожного блюда зокрема.

Фудкост – це одна з трьох головних витрат ресторану, і саме ця витрата постійно змінюється.  Адже оренда плата та зарплати персоналу є фіксованими.

З вартістю їжі потрібно працювати на постійній основі, щоб не допускати його збільшення від заданих нормативів. Працювати з фудкостом потрібно спільно керівнику, шеф-кухарю і бухгалтеру, тобто всім, хто безпосередньо займається закупівлями, щотижня роблячи аналітику. Такий підхід найбільш перспективний, оскільки сам фудкост – це не єдиний ясний показник, він має масу нюансів і складових. На кост ресторану в цілому впливають вже не тільки зміна вартості страв, але і пропорції продажів, а також знижки. Причин такого зростання може бути багато і крім зіпсованих продуктів, наприклад, неакуратність кухарів, злодійство персоналу, погано працює холодильник і т.д.

Формула фудкосту

Для того, щоб вивести формулу фудкосту треба собівартість страви поділити на її відпускну ціну і помножити на 100%. Але треба пам’ятати, що фудкост треба рахувати правильно. Почнемо з основ. У кожного блюда є собівартість, яка обчислюється, виходячи з коштів, витрачених на закупівлю продуктів.

«Теоретичний кост»

Це відношення нормативної витрати до виручки. Він визначається по калькуляційних картах і продажу. Карти показують інформацію про інгредієнти, видаткову величину на блюдо, відсотки націнки, продажну ціну. На основі цих карт списуються продукти, виводиться ціна в чек відвідувача, збираються дані по інвентаризації. Але жоден ресторан не зможе заздалегідь точно визначити, скільки прийде гостей, страви якої цінової категорії вони замовлять. Реальність може збігтися з теорією, а може і суттєво відрізнятися – як в плюс, так і в мінус. Саме тому нам потрібен «фактичний кост».

«Фактичний кост»

У ньому розглядається не сума, витрачена на продукти згідно з калькуляційним картам, а сума за всі продукти, які в цей день були поставлені на кухню безпосередньо від постачальника і зі складу.

У фактичний фудкост варто враховувати наднормативні втрати – псування, опрацювання, харчування персоналу і т.д.

Недарма формувати фудкост повинен і шеф-кухар. Адже саме він відповідає за покупку, витрати і зберігання продуктів, відстежує, чи потрібні вони кухні в конкретний день на плановану суму або їх треба скоригувати. Жорсткі норми дають можливість відстежити коливання витрат ресторану.

Як навчитися керувати фудкостом?

Спочатку необхідно визначити так званий базовий, або теоретичний, фудкост. Найпростіше зробити це на підставі відомих даних, зібраних в єдину таблицю. Середнє значення фудкоста кожного блюда меню і є базовим фудкостом. В ідеалі він повинен знаходитися в межах 25-30%.

Потім можна підрахувати реальний фудкост. Для цього необхідно відстежити, скільки всіх продуктів і напоїв одержано від постачальників (або зі складу) за певний період, а потім вирахувати відношення за цей період до загальної виручки закладу. Це і буде реальним фудкостом.

Фудкост допоможе вам зрозуміти та отримати об’єктивну картину того, що відбувається на вашій кухні. Тому варто проводити такі підрахунки кожні кілька днів.

Найкращий помічник на кухні – робот

Найкращий помічник на кухні – робот

Все частіше в світі постає питання механізації звичних для нас процесів. До прикладу, в Америці роботи вже почали прибирати будинки та готувати на кухні. За допомогою роботів можна повністю зберегти технологію приготування страв – вони все роблять чітко і вчасно та можуть довго виконувати монотонну роботу. У світі вже існують роботи, які готують млинці, нарізають локшину, роблять буріто, піцу і бургери.

Можливості Робота на кухні

Багато людей починають обурюватись. Адже як так, роботи забирають робочі місця! Насправді, це не так. Навпаки роботи дають можливість залучати все більше людей у світ технологій, а саме у компанії, де цих роботів виробляють. По-друге, яким би високотехнологічним робот не був, йому все одно треба допомога людини. По-третє, економлячи на зарплатах персоналу, заклад може дозволити собі закупляти органічні, якісні продукти, що також надасть робочі місця в сфері домашнього хазяйства. Тож роботи в закладах – це чудовий спосіб зробити їжу більш корисною і виготовляти її швидше.

 

Фахівці каліфорнійських компаній «Miso Robotics» та «Cali Group» виготовили для ресторану мережі «Caliburger» робота, який отримав ім’я «Flippy». За словами авторів проекту, робот відрізняється своєю відносно низькою вартістю і розроблений спеціально під використання в ресторанах. Адаптивна система навчання робота знаходиться на досить високому рівні, що дозволяє йому без особливих труднощів і в стислі терміни виконувати нескладну, монотонну роботу, від якої втомлюються люди. Робот легко перевертає котлети під час смаження і не допускає їх пригоряння.

Окрім того, робот здатний самостійно змащувати гриль маслом і контролювати ступінь прожарювання котлет, «Flippy» навіть здатний укладати котлети в заздалегідь підготовлені булочки. За годину машина може зробити 360 бургерів. А ще робот прекрасно орієнтується в просторі та навчений уникати зіткнень з людьми й навколишніми предметами. Система постійно вдосконалюється і використовує раніше накопичений досвід.

Майбутнє Робота на кухні

Надалі в Miso Robotics планують створити модифікації для смаження шматків м’яса та овочів, так щоб наступні покоління робота змогли працювати в будь-якому ресторані. Сподіваємось, що і ми скоро зможемо спостерігати за роботою роботів на кухнях наших закладів.
Але не переживайте, робочі місця точно залишаться. Адже точно повинна бути людина, яка буде налаштовувати роботів, шеф-кухарі, які будуть оцінювати страву, а також люди, які будуть контролювати процес.

 

Street food – що і де з’їсти?

Street food – що і де з’їсти?

Розвиток тенденцій показує, що сьогодні ресторанний світ починає мінятися. У зв’язку з цим відбувається глобальна зміна споживчих потреб соціуму. Це можна розглядати як початок і розвиток кулінарії в іншому підході до кухні – в напрямку Street food.

Що таке Street food?

Найпростіше кажучи Street food (з англ. вулична їжа) – це готові страви чи напої, які продаються зазвичай на просторах, де панує великий рух (вулиці, площі, пляжі, автовокзали, парки, ринки) зі спеціальних кіосків в тому числі і пересувних. Вуличну їжу можна зустріти в кожному закутку світу і саме вона є відзеркаленням смаків країн, їхніх традицій і історій.

Канони місцевої кухні

Під назвою street food, як раніше уже писала, розуміються закуски, готові страви, і різні напої. Більшість з них тісно пов’язані з місцевими кулінарними традиціями. Важливу роль street food, який належить до канону місцевої кухні, відіграє саме для туристів, які зацікавлені краще пізнати культуру даної країни.

Наприклад, для Бельгії стравою, яка презентує дану країну в сфері street food є солодкі вафлі, які подаються на десерт з морозивом, фруктами чи шоколадним соусом;

Для Греції – souvlaki. Складається страва з шматків свини, курчати або ягнятини. Готують м’ясо випікаючи на решітці. Після приготування одягають на шпажку і споживають страву з соусом tzatziki або овочами;

Для Голандіїї – broodje haring. Це простий бутерброд, складниками якого є: огірки, цибуля і голландська «родзинка», – сирий оселедець;

Для Туреччини – simit. Випічка, яку рясно посипають кунжутом. Найкраще страва смакує з кавою або традиційним турецьким чаєм;

Для Литви – kybyn. Фарш для вареників готують з традиційної баранини і цибулі, а самі вареники формують з дріжджового тіста;

Для Іспанії – churros. Смажене тісто, видавлене за допомогою кондитерського рукава або шприца та посипане пудрою;

Для Австрії – käsekrainer. Це пікантна ковбаса начинена в середині м’ясом і сиром.

Таким чином, «вулична їжа» – це демократична, доступна широкому загалу споживачів, форма надання послуг в сфері харчування у вигляді свіжої та смачної їжі.